Напередодні Дня святого Валентина ми розпитали пошукачів про те, де вони знайшли своє кохання. Герої статті поділились своїми історіями, які розпочались… на роботі!


Які ж відчуття, коли співіснуєш з близькою людиною 24/7, знаходячись при цьому у робочому процесі? А ще — як зберегти почуття та не порушити корпоративної етики та правил компанії?


Юля, редакторка


З чоловіком ми познайомились 9 років тому, на моїй першій роботі. Сиділи поряд в одному кабінеті й спочатку просто багато спілкувались по робочих питаннях, потім разом ходили обідати й почали товаришувати, постійно листувалися в соцмережах.


З часом зрозуміли, що маємо неабияку симпатію одне до одного, але рішучі дії зупиняла спільна робота. Я постійно запитувала себе, як відреагують колеги, як нам спілкуватися далі, якщо нічого не вийде.


На щастя, саме тоді мені запропонували нову роботу, на яку я погодилась. Внутрішній бар‘єр у нас обох зник і ми нарешті пішли на перше побачення. А через 5 років одружились 🙂


Наталя, керівниця рекламної агенції 


Я була самотня, виховувала сина. Нову роботу у рекламній компанії почала з посади секретаря. Саме до мене спочатку потрапляли пошукачі роботи у нашій організації. Коли мій майбутній чоловік прийшов влаштовуватись до нас на роботу, я не звернула на нього особливої уваги. Два роки для мене він був просто колегою.


Ми вітались, підтримували відносини у рамках робочого процесу. Але колись на корпоративі, присвяченому 8 березня, ми (несподівано для мене) почали спілкуватись, виявили безліч тем, які нам близькі, багато спільних знайомих. Так розпочались наші відносини, які через кілька місяців завершились шлюбом. А потім народився наш синочок Саша.


Чоловік згодом зізнався, що одразу звернув на мене увагу, я йому дуже сподобалась. Але почуття спочатку приховував, не знав, як я на них відреагую. Як працюється разом? Добре. Ти завжди можеш розраховувати на підтримку, поза роботою є багато спільних тем для обговорення. Тільки от скучити не встигаєш 🙂


Юрій, бізнесмен 


Я працював у компанії з виробництва меблів. Олена прийшла до нас на посаду менеджера. Дівчина одразу мені сподобалась. Було у неї щось таке, що притягувало мене, неначе магніт. Нам доводилось контактувати під час робочого процесу, і Олена проявила себе компетентною фахівчинею, яка завжди знайде правильне рішення.


Мене полонила її рішучість, самодисципліна та надійність. Я вирішив запросити Олену на побачення, дуже хвилювався, але вона мені не відмовила. Так почались наші відносини. Колектив слідкував за розвитком подій, були і прогнози на швидкоплинні стосунки. Ми на роботі поводилися дуже стримано, розумно реагували на реакцію колег. Через півроку стали жити разом.


Спільним рішенням ми звільнились і почали власний бізнес. Це не легко, але Олена — моя надійна опора та кохана людина. Так, ми завжди разом, але ніколи не втомлюємося одне від одного. Я вірю у шлюб, заснований на службових відносинах.


Людмила, менеджерка


Я багато років працюю менеджеркою на хімічному підприємстві. Мій майбутній чоловік влаштувався до нас на посаду водія, і спочатку не викликав у мене ніякої зацікавленості, тим більше, що був на п’ять років молодший. Згодом я помітила його увагу до себе, при нагоді він намагався зав’язати бесіду, приносив мені чай, цукерки, проводив додому.


Ми обоє були вільними людьми, симпатизували одне одному, тому наш службовий роман закінчився шлюбом. Але протримався він лише три роки. Постійне перебування в одному просторі, контроль, використання чоловіком моєї репутації у власних цілях зробили свою справу. І врешті-решт ми розійшлись.


Зрозуміло, що комусь було потрібно шукати нову роботу, і звісно не мені. Так, я розумію, людський фактор, але більше ніяких службових романів!


Субординація — перш за все


Службовий роман — факт, що потребує дотримання правил компанії, субординації, етики. У спільноті професійно пов’язаних людей, об’єднаних робочими завданнями, важливо зберігати якісні ділові та особисті відносини. У протилежному випадку виникає дискомфорт, страждає продуктивність, у колективі виникають зайві розмови, співробітник відчуває дискомфорт, який може призвести навіть до нового пошуку роботи.


Тому перед початком неслужбових відносин з колегою потрібно ретельно зважити всі «за» і «проти». У випадку сильних серйозних почуттів буде розумним рішенням довести до відома НR-а компанії, або взагалі змінити місце роботи одному з партнерів.


Якщо відносини ведуть лиш до швидкоплинних стосунків, необхідно проявити здоровий глузд та силу волі. Адже це може вартувати подальшої кар’єри та успіху.


Не варто приймати знаки уваги від людини, яка пов’язана шлюбом. Це може викликати широкий осуд з боку інших колег та поставити хрест на кар’єрі.


Не слід також виставляти почуття напоказ, ділитися подробицями з колегами, викликаючи шквал пліток і деморалізацію у колективі.


Санкції


У деяких організаціях керівництво «закриває очі» на службові романи, вимагаючи лише вчасного виконання поставлених завдань. Але є й такі компанії, де неслужбові відносини категорично заборонені, порушення правил веде за собою жорсткі санкції.


Яскравим прикладом є історія колишнього голови McDonald’s Стіва Істербрука. Генеральний директор McDonald’s був звільнений у зв’язку з порушенням політики компанії після того, як вступив за взаємною згодою у відносини з колегою.


Тож при побудові особистих відносин у компанії слід діяти у межах статуту, здорового глузду та моралі.