У суспільстві простежується така тенденція: хочеш бути успішним – мисли позитивно. Не обійшло це і роботодавців. У багатьох вакансіях серед вимог до кандидатів зазначається вміння позитивно мислити. Висуваючи таку вимогу, роботодавець зазвичай сам собі готує пастку: це як оцінювати, хороша чи погана людина, не розуміючи критеріїв, за якими буде зроблено висновок. На співбесіді дуже легко потрапити під вплив харизми кандидата. Ми робимо висновок: «Яка приємна людина/Як із ним легко спілкуватися/Який він позитивний». Запрошуємо на роботу, а згодом дивуємося: це ж зовсім інша людина! І в конфліктних ситуаціях не володіє собою, і з клієнтами не вміє взаємодіяти, і з колегами не може знайти спільну мову.

Щоб не потрапляти в такі ситуації, варто визначити для себе поняття «позитивне мислення». Наприклад, це може означати:

  • Оптимізм
  • Впевненість у своїх силах
  • Надію на краще
  • Особисту відповідальність за власний добробут
  • Активну життєву позицію
  • Позитивне ставлення до людей, тобто насамперед звертається увага на їхні сильні сторони
  • Позитивне ставлення до життя, тобто бачення насамперед можливостей
  • Фокус на своїх можливостях

Компетенції та поведінкові індикатори, в яких проявляється позитивне мислення

Наприклад:

1. Компетенція «Орієнтація на досягнення». Поведінкові індикатори: працює натхненно та не здається при невдачі, поважає права інших, водночас досягає своїх цілей, визнає внесок інших у досягнення мети.

На що слід звернути увагу на співбесіді:

  • Що кандидата надихає на роботу
  • Як долає невдачі
  • Чи акцентує увагу на внесках колег у досягнення мети (або говорить тільки про себе), як описує їхню роль у командній роботі

2. Компетенція «Створення успішної команди». Поведінкові індикатори: розвиває переконливе бачення, яке породжує ентузіазм і енергію, використовує колективні можливості команди, щоб забезпечити успіх, надихає інших на зміни.

На що слід звернути увагу на співбесіді:

  • Як працював у команді, яку мав роль
  • Яке його бачення успішної команди
  • Як доносить своє бачення до підлеглих (які методи використовує)
  • Чи допускає роль критика в команді. Які аргументи наводить

3. Компетенція «Орієнтація на клієнта». Поведінкові індикатори: відповідає на запит клієнта у дружній, ввічливій формі, будує позитивні відносини з клієнтом.

На що слід звернути увагу на співбесіді:

  • Як спілкується з різними типами клієнтів
  • Як надалі складалися відносини з «проблемними» клієнтами. Якщо відповідає, що таких клієнтів не було, – або уникає таких клієнтів, або ідеалізує свою роботу
  • Як описує свої очікування від перемовин із клієнтом та як буде реагувати, якщо його очікування не здійсняться (акцентувати увагу на собі чи на клієнтові)
  • Чи готовий визнати, що у клієнта можуть бути зовсім інші погляди на ситуацію. Відповідальність за результат перемовин буде брати на себе чи перекладе на клієнта

4. Компетенція «Управління конфліктами». Поведінкові індикатори: намагається розібратися з проблемою, а не просто зберегти гарні відносини, створює стратегії для вирішення наявних та потенційних конфліктів.

На що слід звернути увагу на співбесіді:

  • Яке ставлення до конфліктів. Чи розуміє позитивну роль конфлікту, якщо так, у чому саме
  • В яких ситуаціях готовий вступити в конфлікт
  • Яку роль у конфліктах зазвичай відіграє. Якщо говорить, що не пам’ятає таких ситуацій, імовірно, вибирає стратегію уникнення

5. Компетенція «Ініціатива». Поведінкові індикатори: керується принципом: «Я можу це зробити», думає наперед, передбачає перешкоди та використовує запобіжні заходи, застосовує нові методи.

На що слід звернути увагу на співбесіді:

  • Що саме вважає ініціативою
  • Що саме, на його думку, може зашкодити ініціативі, чи завжди вона можлива (буде брати відповідальність на себе чи звертає увагу на зовнішні обставини; можлива ідеалізація себе і звинувачення в неможливості реалізації своїх намірів середовище)

Питання, які допоможуть оцінити «позитивне мислення»

  1. Як можна справити на людину позитивне враження?
  2. Що важливіше: бачити в людині позитивні якості чи недоліки? Чому?
  3. Які люди вас оточують (звертаємо увагу на характеристики)
  4. Який колектив ви вважаєте хорошим?
  5. Опишіть колег, із якими ви найбільше взаємодієте.
  6. Що ви можете сказати про колективи, в яких працювали?
  7. З якими людьми вам приємно спілкуватися?
  8. Яка людина зробила найбільший позитивний вплив на ваше життя?
  9. Який тип клієнтів вам найчастіше зустрічався?
  10. Чому одні люди фокусуються в житті на приємних подіях, а інші звертають більше увагу на негатив?
  11. Є думка, що люди поділяються на дві категорії: ліниві, роботу яких потрібно постійно контролювати, та люди з високою самомотивацією, націлені на саморозвиток. Яке ваше ставлення до такої думки?
  12. Як ви вважаєте, з якими людьми найважче працювати в колективі?
  13. Ваш колега – гарний спеціаліст, але постійно все і всіх критикує. Як ви будете з ним взаємодіяти?
  14. Як ви вважаєте, позитивне та критичне мислення можуть співіснувати, чи це взаємовиключні поняття? Чому?
  15. Які ваші прогнози щодо ситуації… (вказуємо галузь чи сферу діяльності).

Важливо зауважити, що позитивне мислення без критичного мислення може призвести до надмірного оптимізму, небажання бачити реальні перепони в досягненні мети. Безпідставний оптимізм отримав назву «панглосианізм», від імені персонажу філософського роману Вольтера «Кандид» – Панглоса. Такі люди часто неадекватно оцінюють свої сили і при першій невдачі відмовляються від своїх намірів.

У наступній статті докладно розглянемо тему оцінки критичного мислення.

Надія Березова, HR-консультант, сертифікований коуч, викладач курсів HRM