Штрафи для роботодавців за дискримінацію у вакансіях: що важливо знати у 2026 році?

Юлія Пікалова, адвокатка Bargen

З 2022 року в Україні відбулися важливі зміни, що стосуються дискримінації в оголошеннях про вакансії та контролю за змістом таких оголошень. Ці зміни прямо впливають на роботодавців, які розміщують вакансії на порталах пошуку роботи, у соцмережах або на власних ресурсах.

Які оголошення про вакансії вважаються дискримінаційними?

Українське законодавство забороняє розміщувати в оголошеннях про роботу вимоги, які обмежують або надають перевагу певним категоріям осіб за ознаками, що не пов’язанні з характером та умовами роботи. Зокрема, заборонено встановлювати обмеження чи переваги за:

статтю або віком;
расою, кольором шкіри;
станом здоров’я чи інвалідністю;
сексуальною орієнтацією чи ВІЛ-статусом;
політичними або релігійними переконаннями;
етнічним або соціальним походженням;
місцем проживання;
майновим станом;
іншими ознаками, не пов’язаними з роботою.

Це правило діє для всіх майданчиків розміщення вакансій (профільні сайти пошуку роботи, соцмережі, друковані видання).

Винятки можливі лише у випадках, коли особливості роботи об’єктивно вимагають певних фізичних характеристик, наприклад, робота, яка за визначенням може виконуватись лише особами певної статі.

Яскравим прикладом «дискримінаційної» вакансії є оголошення, інформація про яке була розміщена в одній із соціальних мереж. Роботодавець писав про те, що вони «Шукали адміністратора. Вимоги незначні. Дівчина, до 25 років, зі знанням англійської. Має бути пунктуальною та з харизматичною зовнішністю. Не провінціалка!» та обурювався, як важко знайти кандидата, що відповідає цим вимогам. Як ми бачимо, в цьому оголошенні одразу кілька дискримінаційних ознак.

Іншим прикладом дискримінації може бути зазначення у вакансії про те, що шукають кандидата «з ідеальним здоров’ям», «без шкідливих звичок» або «кандидати з проживанням за межами міста не розглядаються». Навіть фраза «молодий колектив» може бути розцінена як натяк на те, що шукають кандидатів тільки певного віку.

Хто має право контролювати питання дотримання вимог «антидискримінаційного» законодавства при розміщенні оголошень про пошук працівників?

Раніше контроль за дотриманням вимог щодо недискримінаційних вакансій здійснювала Державна служба України з питань праці (Держпраці). Однак з травня 2025 року ці повноваження передано Державній службі з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів (Держпродспоживслужба) відповідно до змін, внесених до законодавства про розмежування повноважень центральних органів виконавчої влади. Це означає, що саме Держпродспоживслужба здійснює моніторинг оголошень про вакансії, виявляє дискримінаційні формулювання та має право притягати до відповідальності у випадку виявлення порушень.

Примітка. Хоча повноваження з контролю передано Держпродспоживслужбі, досі формально в «Порядку сплати рекламодавцями до державного бюджету штрафів за порушення вимог Закону України “Про рекламу” щодо реклами послуг із працевлаштування», міститься посилання на Держпраці як орган, що накладає штрафи. Така нормативна невідповідність може створювати плутанину під час оскарження рішень. Водночас ч. 4 ст. 24-1 Закону України «Про рекламу» після внесених змін прямо визначає, що штрафи накладає Держпродспоживслужба як центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів.

Читайте ще: Скорочення на роботі: як перевірити, чи діє роботодавець законно?

Яка передбачена відповідальність, якщо в оголошенні про вакансію виявлено ознаки дискримінації?

Згідно зі ст. 24-1 Закону України «Про рекламу», за розміщення дискримінаційного оголошення про вакансію на рекламодавця (тобто особу, що розміщує таке оголошення) накладається штраф у розмірі десяти мінімальних заробітних плат, встановлених на момент виявлення порушення. Станом на січень 2026 року розмір штрафу становить 86 470,00 грн за кожне оголошення.

Щодо процедури виявлення порушень та притягнення до відповідальності

Порядок контролю за дотриманням законодавства про рекламу, алгоритм та інші питання накладання штрафу визначено в:

ст. 26 Закону України «Про рекламу»;
Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу» (Постанова КМУ № 693 від 26.05.2004);
Порядку сплати рекламодавцями до державного бюджету штрафів за порушення вимог Закону України «Про рекламу» щодо реклами послуг із працевлаштування» (Постанова КМУ № 863 від 05.08.2022).

Відповідна процедура складається з таких кроків:

Виявлення порушення. Уповноважені посадові особи Держпродспоживслужби (у тому числі її територіальних органів) фіксують порушення законодавства про рекламу щодо наявності дискримінаційних вимог в оголошенні про вакансію. Порушення може бути виявлене як у рамках моніторингу, так і за скаргою будь-якої особи.
Оформлення матеріалів справи. Складається протокол про адміністративне правопорушення.
Вимога про надання інформації. Держпродспоживслужба може вимагати документи та пояснення від рекламодавця чи розповсюджувача щодо порушення. Скаржник/рекламодавець може надати документи, усні чи письмові пояснення.
Адміністративний розгляд. Уповноважена посадова особа розглядає справу про порушення, вивчає всі матеріали та ухвалює рішення про наявність/відсутність порушення.
Прийняття постанови про накладення штрафу. Якщо порушення підтверджено, ухвалюється постанова про накладення штрафу на порушника.
Ознайомлення сторін. Рішення (постанова) вручається порушнику.
Оскарження. Якщо роботодавець (чи інший суб’єкт порушення) не погоджується з рішенням про накладення штрафу, він має право оскаржити його у встановленому законодавством порядку (в адміністративному порядку або через суд).
Виконання постанови. Якщо рішення набрало законної сили та не оскаржене або оскарження завершено на користь контролюючого органу, штраф підлягає сплаті в 15-денний строк з дня вручення або отримання поштою (рекомендованим листом) відповідного документа. Якщо штраф не буде сплачено добровільно, він буде стягуватись через органи державної виконавчої служби в примусовому порядку.

Мораторій на перевірки та позиція Верховного Суду

Під час воєнного стану в Україні діють загальні обмеження перевірок бізнесу (мораторій на планові перевірки). Разом із тим, Верховний Суд України у своїй постанові від 07.04.2025 вказав, що мораторій на перевірки не застосовується до процедур накладення штрафів за дискримінацію в рекламі (за спеціальним законом – Законом «Про рекламу»). Це означає, що органи контролю можуть здійснювати такі перевірки та накладати санкції навіть під час дії мораторію.

Практичні поради для роботодавців і HR-фахівців

Уникайте дискримінаційних формулювань у будь-яких оголошеннях:

не вказуйте вік/стать, якщо це необґрунтовано;
не використовуйте обмеження за ознаками, не пов’язаними з роботою;
опишіть умови праці, вимоги до компетенцій і кваліфікацій;
використовуйте чіткі формулювання щодо зарплати й умов праці.

Адаптуйте внутрішні стандарти під вимоги законодавства, особливо якщо ваша організація має багато активних оголошень. Доведіть до відома своїм спеціалістам з підбору кадрів, що «креативний опис» вакансії з дискримінаційними ознаками може коштувати компанії 86 тисяч гривень.

Читайте ще: Все, що треба знати про премії: розбираємося в нюансах разом із юристкою