robota.ua та Forum Group запускають серію партнерських матеріалів про те, як українські компанії різних напрямків адаптуються до роботи в умовах війни.  

У першому випуску досвідом трансформації бізнесу поділилася Олена Гінтовт, виконуюча обов’язки директора компанії «АДВЕНТ ІНВЕСТ» (ТМ Kompozit), одного з лідерів українського ринку виробництва лакофарбових матеріалів.

Як зараз працює компанія

З початком війни наш бізнес повністю зупинився. Два власних виробництва з об’ємом понад 100 тонн продукції на добу, лабораторія, торговельна команда, бек-офіс перестали працювати. Наші співробітники роз’їхалися по різних куточках країни або виїхали за кордон. Дехто приєднався до ТрО та ЗСУ.

У березні ми вирішили знову розпочати роботу. Довелося трансформувати усі бізнес-процеси. Було нелегко, адже наразі з усієї команди працюють близько 30% співробітників. Бек-офіс працює віддалено. За роки карантину ми добре налагодили цей процес. Ті, хто може працювати на виробництві, — за необхідності змінюють профіль своєї попередньої роботи.

Система роботи компанії побудована так, щоб керівник міг виконувати роботу будь-якого співробітника свого відділу, а співробітники – замінювати одне одного.

Також, ми практикували опанування функціоналу суміжних відділів. Після рішення відновлювати роботу, – зібрали співробітників, які могли працювати, сформували мінімально необхідну команду та запустились. Перелаштувалися швидко.

Декілька наших виробництв тари та сировини пошкоджені або повністю зруйновані. Аналогічна ситуація й у наших партнерів, тому довелося шукати нових постачальників. Зараз пошкоджений склад вже привели до ладу та розпочали відвантаження. Сьогодні працюють обидва наші заводи у Києві та Кропивницькому. Виробництво поновили, ланцюги постачання сировини переформатували, перебудували систему логістики та партнерські відносини з покупцями. У перші дні війни наші співробітники, які залишились у Києві та могли дістатися складу, доставляли замовлення на власних авто.

Умови роботи зараз інші: партнери змінили порядок взаєморозрахунків, це дозволило утримати компанію та вчасно виплачувати заробітну плату. Наші орендодавці знизили та навіть скасовували плату за оренду.

Багато компаній зараз працюють тільки за передоплатою. Це досить складно як для нас, так і для наших партнерів, але всі з розумінням ставляться до ситуації, розуміють важливість відновлення роботи виробничої сфери та підтримки економіки всієї країни.

Ми також допомагаємо ЗСУ — передаємо власний транспорт та фарбу для маскування автомобілів.

Комунікація з працівниками

Робоча комунікація «на відстані» у нас добре відпрацьована ще за часів карантину. До того ж історично наша географія завжди була широкою: понад 100 співробітників працюють по всій Україні. Система взаємодії на відстані відпрацьована роками. Це нам дуже допомогло підтримувати зв’язок з усіма з першого ж дня війни.

Щодо особистісної комунікації, — ми підтримуємо зв’язок з усіма нашими колегами. Знаємо хто де знаходиться, кому яка потрібна допомога — кожного ранку «перекличка». Наша компанія сімейна, тому ми більше ніж просто колеги. В родині завжди допомагають одне одному. Навіть наші клієнти із західних регіонів України приймали у себе співробітників компанії з «гарячих» регіонів, допомагали з ліками та житлом.

Головний акцент у роботі зі співробітниками

Як виконувач обов’язків директора я маю постійний тісний зв’язок з нашим HR-спеціалістами. Люди та робота з ними – основа компанії. Зараз важлива не тільки підтримка робочого процесу та матеріальної стабільності співробітників, а й їхнього морального стану. Ми допомагаємо з житлом і всіма необхідними речами; грошима – тим співробітникам, які втратили усе. І це не тому, що зараз війна, а тому, що у нас так було завжди.

Наша компанія – це справжня родина. На першому місці у нас завжди родинні цінності, а вже потім – бізнесові.

Головне зараз — зберегти життя усім співробітникам та їхнім сім’ям. Зберегти робочі місця, допомогти постраждалим чим можемо. А для цього має працювати наш бізнес. Ми зробили все, щоб компанія функціонувала у нових реаліях. Наші співробітники це цінують. Вони вдячні нам за людяність, повагу, стабільність, можливість відчувати себе в колективі як у сім’ї, знати, що на тебе чекають і ти потрібен.

Що довелося робити вперше

Багато чого в ці часи було вперше. І як для людини, і як для керівника.

Уперше довелося пережити біль та жах війни. Шукати колег в окупації в Бучі, Маріуполі, Херсоні, переживати за них та радіти їхньому визволенню. Уперше не просто організовувати роботу підрозділів, а самостійно виконувати всі ролі. Стати прикладом та рушійною силою. Ця жахлива подія стала каталізатором багатьох процесів.

Ми впевнені у перемозі України та щодня своїми діями наближаємо це, як можемо. Чекаємо на повернення всього офісу до Києва, щоб обійняти усіх та випити разом кави в улюбленій кав’ярні, як ми це завжди робили раніше. 

Все буде Україна!