У травні цього року був прийнятий ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення бар’єрів для залучення іноземних інвестицій» (надалі – Закон). Всупереч назві у ньому йдеться виключно про вимоги до отримання дозволу на працевлаштування та посвідок на тимчасове працевлаштування. Українським роботодавцям та їх іноземним працівникам законодавець виділив чотири місяці для ознайомлення з новою реальністю та підлаштування під неї. А вже 27 вересня нові правила вступили в силу.


Як корабель назвеш, так він і запрацює


Законом уперше введено поділ іноземців на категорії залежно від підстав їх працевлаштування в Україні, специфіки трудової функції та з огляду на рівень заробітної плати. Зокрема, ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про зайнятість населення» було доповнено такими категоріями:


    

  • відряджені іноземні працівники;
    • 

  • внутрішньокорпоративні цесіонарії;
    • 

  • іноземні високооплачувані працівники;
    • 

  • іноземні ІТ-професіонали;
    • 

  • іноземний найманий працівник;
    • 

  • та іноземний працівник творчої професії.
    • 



Відповідно, для кожної з названих категорій, окрім загального пакету для подачі на отримання дозволу, передбачено додаткові документи для підтвердження відповідної категорії.


Змінився і сам перелік загальних обов’язкових документів. Так, у ньому відсутні медичні довідки та довідки про несудимість, копії документів про освіту або кваліфікацію іноземця; довідки на підтвердження, що посада не пов’язана з державною таємницею.


Натомість перелік поповнився проектом трудового договору (контракту). Зауважу, що до цього копія підписаного контракту з іноземцем подавалась лише після видачі дозволу на працевлаштування.


Однак, слід наголосити, що здобута перемога над кількістю необхідних документів є примарною, оскільки, як ми знаємо, перелік документів значно деталізується в підзаконних нормативно-правових актах. Фокус полягає у тому, що наразі постанова КМУ від 27 травня 2013 р. № 437, якою затверджується порядок видачі, продовження дії та анулювання дозволу на застосування праці іноземців, є чинною та діє у редакції, що відповідає старому порядку отримання дозволу на працевлаштування, та зовсім не враховує недавніх змін.


Відтак, відповідно до цього порядку подача зазначених підтверджувальних документів досі обов’язкова. Отже роботодавець та іноземний працівник опинилися між двома реальностями, які ще не примирились між собою. Як наслідок, щоб не отримати відмову і не витрачати час марно, їм краще зібрати всі документи, які передбачені як Законом, так і підзаконними нормативно-правовими актами, у разі прийняття рішення про подачу документів на отриманні дозволу.


Іншою проблемою є те, що форма заяви для отримання дозволу на працевлаштування, яка затверджується тією самою постановою КМУ, також не зазнала змін. Хоча очевидно, що нові категорії працівників мають бути відображені у бланку заяви.


Державна міграційна служба поки не дає жодних відповідей на ці питання та рекомендує дочекатись узгодження порядку з нововведеннями Закону. Не додає оптимізму і той факт, що інформація, що зміни будуть внесені найближчими днями, наразі також відсутня, як і сам проект змін до порядку про видачу, продовження дії та анулювання дозволу на застосування праці іноземців, затвердженого постановою.


Читайте ще:
                            Тренды увольнений в проекте Трудового кодекса Украины
            


Щасливі робітники років не помічають


Як наслідок введення нових категорій іноземних працівників, термін дії дозволів на працевлаштування зазнав суттєвих змін. За загальним правилом, строк дії дозволу дорівнює строку дії договору, на основі якого іноземець запрошений працювати в Україну. Однак, для окремих категорій працівників максимальні строки, на які можуть бути укладені ці договори, а отже і строки дії дозволу на працевлаштування, значно збільшились. Так, для особливих категорій іноземців, до яких тепер належать:


    

  • іноземні високооплачувані професіонали;
    • 

  • засновники та/або учасники, та/або бенефіціари (контролери) юридичної особи, створеної в Україні;
    • 

  • випускники університетів, що входять до першої сотні у світових рейтингах університетів, відповідно до переліку, визначеного КМУ;
    • 

  • іноземні працівники творчих професій
    • 

  • та іноземні ІТ-професіонали,
    • 



можливе отримання дозволу на працевлаштування на 3 роки. Зазначимо, що високооплачувані професіонали є новою категорією, яка увійшла в законодавчий термінологічний словник з набранням чинності Закону. До неї входять  іноземці або особи без громадянства, заробітна плата яких становить не менше 50 мінімальних заробітних плат.


Як і раніше, рішення про видачу дозволу має бути прийняте протягом 7 робочих днів з моменту подачі документів.


Подовження дозволу


За новими вимогами документи на продовження дії дозволу подаються не пізніше 20-го календарного дня до закінчення строку поточного дозволу. При цьому зникла незрозуміла прив’язка про обов’язок подавати документи не раніше 40 календарних днів до закінчення строку поточного дозволу.


Звертаємо на себе увагу те, що рішення щодо продовження строку має бути прийняте в рекордно швидкі часові межі, а саме протягом 3 робочих днів.  Для проведення цієї процедури необхідні лише заява за формою, визначеною КМУ, фотокартка іноземця розміром 3,5 x 4,5; документи згідно з переліком для отримання дозволу, якщо вони змінилися.


Однак, як підказує практика, не можна виключати, що знадобиться також подавати додаткові документи, наприклад, поточний дозвіл та копії паспорту іноземця.


Широкі можливості для самореалізації іноземних працівників


Важливим нововведенням є можливість використовувати працю іноземця на різних посадах і навіть в різних роботодавців. Звісно, це можливо лише після отримання дозволу на працевлаштування для кожної з них. Як відомо, до вступу в силу змін роботодавці отримували відмови у разі звернення за отриманням дозволу на працевлаштування на іншу посаду. При цьому, для високооплачуваного професіонала передбачено також можливість тимчасово виконувати трудову функцію іншого працівника за сумісництвом без отримання додаткового дозволу на працевлаштування.


Читайте ще:
                            Трудовой кодекс: 11 ключевых новшеств, к которым нужно готовиться
            


Обов’язок відплатити державі за надані можливості


Загалом плата за видачу дозволу була також переглянута з огляду на розширення категорій робітників та строку дії їх дозволів. Розмір адміністративного збору залежить від категорії іноземного працівника, щодо якого приймається рішення, і строку дії його дозволу на працевлаштування та коливається від 2 до 6 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених законом на 1 січня календарного року, в якому роботодавцем подані документи.


При цьому відтепер роботодавець повинен сплатити обов’язковий адміністративний збір не лише за видачу дозволу, а й за його продовження. Розмір збору аналогічний розміру встановленому для видачі дозволу та також залежить від строку, на який видавався поточний дозвіл.


Туманні майбутні перспективи


Наразі попри відведений тримісячний строк з дати опублікування Закону для прийняття КМУ відповідних нормативно-правових актів, зазначені акти не було приведено у відповідність до Закону. Відповідно, попри вступ Закону в силу, подача документів за новою процедурою по суті заблокована. Державна міграційна служба в усних бесідах рекомендує поки утриматись від подачі документів.


Практичні особливості, переваги та недоліки нового порядку отримання дозволів на працевлаштування можна буде відслідкувати лише після прийняття всіх необхідних законодавчих змін та реального початку видачі дозволів. Тому вмощуємось зручніше і набираємось терпіння.


Зоя Заміховська, юрист ЮК «Правовой Альянс»