Український бізнес тримає економічний фронт – це надважлива умова, щоб перемогти в війні з російським агресором. В якому стані знаходиться зараз економіка нашої країни? Які перспективи розвитку вона має? Куди потрібно рухатись українським компаніям, щоб вижити? 


Про це під час онлайн-зустрічі від robota.ua розказав Владислав Рашкован, заступник виконавчого директора у Міжнародному валютному фонді.


Поточний стан економіки України 


Говорити про стан економіки України можна в контексті різних часових горизонтів. Перший тривав із лютого до початку квітня 2022 року. Україна пережила шок: 


    

  • у гуманітарній сфері (великі людські втрати, виїзд з України 4,7 млн населення, внутрішні переміщення тощо).
    • 

  • інфраструктурні втрати (за даними Kyiv School of Economics, їхню вартість оцінюють у понад $80 млрд).
    • 

  • економічні втрати (зниження інвестиційної продуктивності, показників людського капіталу тощо). 
    • 



За даними МВФ, у 2022 році українська економіка скоротиться на 35%, за даними Світового банку – до 45% (проте зробити точний прогноз неможливо – адже невідомо, коли закінчиться війна).


Протягом першого періоду Україна вже отримала суттєву фінансову підтримку партнерів – так, МВФ у березні надав $1,4 млрд екстреного кредиту в рекордні строки (за 7 днів). Також Україна отримала фінансову підтримку від Світового банку, Європейського інвестиційного банку, інших організацій та окремих держав. Це допомогло вистояти в перші тижні війни. 


Зараз Україна перейшла на другий часовий горизонт, він триватиме приблизно 2-3 місяці. Важливо відзначити: ще наприкінці березня 85% бізнесів в Україні частково або повністю призупинили роботу через війну. Остання хвиля опитування показала, що таких бізнесів уже 55% – тобто компанії відновлюють роботу попри складні обставини (“Дослідження стану МСБ в Україні”, Advanter Group і Ліга ділових клубів України). На цьому етапі Україна також може розраховувати на фінансову підтримку та інвестиції від різних організацій та країн світу. 


Читайте ще: Інвестиції, податки та ключові проблеми: Ерік Найман — про економіку України під час війни


Третій часовий горизонт розпочнеться після завершення активної фази війни. У фокусі буде відбудова критичної інфраструктури (що вже розпочалася на багатьох звільнених територіях). 


Четвертий етап – реконструкція та модернізація України – потребуватиме найбільших фінансових ресурсів (за різними оцінками, від $200 до $800 млрд). Наразі світ висловлює готовність допомагати з цим. Скоріше за все, така підтримка надаватиметься зокрема й структурними фондами ЄС, паралельно з процесами отримання Україною статусу кандидата на вступ до ЄС. 


Водночас важливо пам’ятати: ніхто, крім нас, не відбудує нашу країну і не створить картинку майбутнього, якого для України хочемо саме ми.


Українці довели свою спроможність єднатися проти ворога, і надалі мають також довести свою здатність єднатися заради майбутнього держави, і роль бізнесу в цьому вкрай важлива. 


Майбутні перспективи для нашої країни 


Україна вірить у перемогу. ЗСУ, волонтери, бізнес, держава, суспільство, міжнародні партнери роблять усе можливе для якнайшвидшого завершення війни. Проте бізнесу варто виходити з того, що війна триватиме довше, ніж 2-3 місяці, і перебудовувати процеси з огляду на цей сценарій.


Україна є брендом у всьому світі. Зазвичай до згадок про Україну приєднується слово «хоробрий». Це має потужний сенс, проте водночас передбачає конотацію війни та жертовності. 


Важливо додавати й нову асоціацію – «можливості». Україна має сприйматися як країна можливостей. Насамперед – для самих українців, щоб вони повернулися з-за кордону. Чим довше триватиме війна – тим менше вірогідність повернення, зокрема й тому, що люди дедалі більше інтегруватимуться в нове суспільство в Польщі, Німеччині, Нідерландах тощо.  


Щоб стати магнітом для людей з усього світу, Україна має асоціюватися зі свободою. Після війни ми маємо йти в майбутнє (і моделювати його вже зараз), а не намагатися повернутися до 24 лютого 2022 року, у бізнесі – також (зокрема, тут надважлива готовність відмовитися від корупційних схем).


Україна має стати для Європи та світу загалом лабораторією зеленої економіки, на власному прикладі показати, що це працює. Якщо приклад буде успішним, фонди захочуть інвестувати в ці напрямки, а для великих компаній і держав це може стати стимулом відмовитися від російського газу.


Україна має збільшувати частку малого та середнього бізнесу, що робить економіку більше гнучкою та мобільною. І багато передумов для цього є вже зараз – наприклад, у багатьох містах, на жаль, через бойові дії є великий попит на роботу малого бізнеса: встановлення вікон, а також – на продукти приватних пекарень, системи очистки води тощо. Це треба зараз в сотнях українських міст.


Читайте ще: Тимофій Милованов – про бізнес та шляхи відновлення України в умовах воєнного стану


Щоб рухатися в європейське майбутнє, українці мають опанувати нові навички. Зокрема, вільно спілкуватися англійською та мовами інших європейських держав. Треба пришвидшити навчання, в тому числі онлайн – це також ніша для бізнесу.


Треба дбати про збереження та відновлення не тільки промисловості, а й сервісної економіки. Бізнес із надання послуг важче фізично знищити, ніж, наприклад, промисловий об’єкт. Проте ризик втратити цей ресурс в Україні є, якщо ці команди переїдуть в країни з привабливими бізнес-умовами. Наприклад, IT-галузь має надважливу роль для економіки України та ВВП, і ці компанії мають бачити можливість і надалі працювати в Україні, а не виїхати за кордон. 


Освіта має стати більш бізнес-орієнтованою, зокрема й у технологічній галузі – це створить більше умов для роботи українського аутсорс- та продуктового IT-бізнесу.  


Куди інвестувати? 


Україна повинна мати репутацію надійного партнера і повертати гроші, надані фінансовими організаціями в кредит. Ключове питання для створення стійкої економіки – збільшення ВВП. Для цього необхідні інвестиції. Формула економіки України має перебудуватися з моделі «заробітчани + кредити міжнародних організацій» на модель «прямі іноземні інвестиції + експорт». Це потребуватиме значної модернізації в усіх напрямках – наприклад, Україна має перейти з радянських стандартів ширини залізничних колій на європейські, адже перевантаження на кордонах із Європою є дуже витратним. 


Навіть попри безпрецедентні санкції, росія – велика (з погляду території) країна – продовжить своє існування, і треба бути готовими, що ця загроза буде довго поряд. З огляду на це, ми маємо інвестувати в систему безпеки в Україні в усіх контекстах – технології, мілітаризація, супутні товари («тривожні рюкзаки», системи зв’язку та безперебійного живлення тощо). За прикладом Ізраїлю, Україна може стати експертом та постачальником рішень у цих питаннях.


До війни українська податкова система була складною, передбачала високі податки, але й безліч способів їх уникнути. Позиція МВФ у цьому питанні така: треба прагнути зниження граничної ставки податків, але збільшити податкову базу (простими словами – «якщо платять усі, без виключень та схем, тоді є можливість знизити податки»). І тут також важлива роль бізнесу – треба бути готовими платити податки. Державі треба працювати над полегшенням адміністрування податків – зокрема, за допомогою діджитал-рішень.  


На відміну від росії, яка не має жодного позитивного сценарію розвитку подій, Україна має різні варіанти сценаріїв. Україна переможе, проте важливо, чи ми використаємо перемогу як шанс на зростання. Я впевнений, що розвиток буде, якщо ми не повернемося до старих рішень, а будемо запроваджувати нові, сучасні та ефективні.


Найближчі місяці будуть важкими, компаніям доведеться бути антикрихкими. Життєстійкий український бізнес надважливий для відновлення нашої держави. 


Подивитися запис онлайн-зустрічі з часовими мітками для кожного спікера можна за посиланням




Підписуйтесь на канал robota.ua в Youtube. Коментуйте, поширюйте відео у соцмережах, ставте лайки та тисніть на “дзвіночок”, щоб отримувати сповіщення про нові випуски.