Колонка HR-експерта rоbota.ua Тетяни Пашкіної


Весь 2019 рік Європа чекає на введення Німеччиною оновленого закону про міграцію. Цей законопроект має спростити імміграцію до Німеччини кваліфікованих фахівців з-поза меж ЄС. Він набере чинності з 1 березня 2020 року і передбачає спрощення працевлаштування працівників-іноземців всюди, а не тільки у професійних сферах, де є дефіцит кваліфікованих фахівців.


Також змінюється дійсна нині норма, за якою перед працевлаштуванням іноземця з-за меж ЄС роботодавець мусив перевірити, чи нема в претендентах на це робоче місце громадян ФРН чи з країн-членів ЄС. А ще іноземцям з-за меж ЄС (з добрим знанням німецької мови та необхідною кваліфікацією) дозволено прибути до ФРН з метою пошуку роботи та перебувати тут у статусі шукача роботи до півроку – але без отримання соціальних виплат.


Враховуючи наявність у Німеччині більш як мільйону вільних робочих місць, треба визнати, що ситуація на європейському ринку праці може кардинально змінитися. Німецька влада вже покладає великі надії на цей закон та підрахувала, що приплив мігрантів по спрощених правилах здатний «підвищити показники економічного зростання на 0,5-1 відсотка, підняти ще більше конкурентоспроможність Німеччини на міжнародній арені і стимулювати приплив інвестицій», – так вважає міністр економіки та енергетики Петер Альтмайєр.


Канцлерка Німеччини Анґела Меркель теж запрошує кваліфікованих працівників з-поза меж Євросоюзу до ФРН. “Бізнес не може бути успішним без достатньої кількості кваліфікованих працівників”, – заявила вона у своєму щотижневому відео зверненні від 14 грудня. І додала, що є “багато майстрів та компаній, які відчайдушно шукають кваліфікованих робітників”.


Чому така увага до імплементації цього закону? 


Тому що якщо кваліфікованих працівників буде недостатньо, німецьким компаніям доведеться відкривати філії або переміщатися в інші країни. “Ми, звичайно, цього не хочемо”, – пояснила Меркель. Крім того, відсутність кандидатів на вакансії, які нині відкриті, веде до збитків компаній, що теж не влаштовує німецький уряд.


Але чому так сталося? Керівник дослідницької групи у сфері міграції Інституту досліджень ринку праці у Нюрнберзі, професор економіки в університеті Бамберга Герберт Брюкер (Herbert Brücker) в інтерв’ю DW розповів, що з 1970-х років у Німеччині почала знижуватися народжуваність при збільшенні тривалості життя. І, якби не заохочення до міграції, кількість працездатних осіб до 2060 року зменшилася б на 40%, що є ризикованим для розвитку країни. Тому Німеччина намагалася забезпечити щорічний притік мігрантів і досягла показнику в 200 000 фахівців. Але для сталого розвитку країни потрібно цю цифру подвоїти.


Як каже експерт – «якщо притік мігрантів щороку становитиме близько 400 тисяч осіб, тоді нам вдалося б майже стабільно зберігати цей працездатний потенціал». Треба врахувати, що все одно зростатиме кількість літніх людей, себто кількість пенсіонерів перевищить кількість працездатних громадян. Тобто така тенденція – довготермінова і потребує стратегічних рішень.


Частка українців в цих сотнях тисяч мігрантів поки незначна, але стрімко змінюється. Станом на березень 2018 року у Німеччині проживали 138 тисяч українських громадян. Близько 43 тисяч громадян України у ФРН мають офіційну роботу і сплачують обов’язкові соціальні внески. Це майже на 10 відсотків більше, ніж роком раніше. Іще майже 9 000 українців, за даними Федерального агентства праці Німеччини, зайняті на ринку праці частково, отримують невеликі гроші та не сплачують соціальних внесків.




Чи турбує самих німців «засилля» іммігрантів? Експерти пророкують, що через 20 років кожен третій у Німеччині матиме міграційне походження, а в мегаполісах частка мігрантів та їхніх нащадків сягне 70 відсотків.  Мабуть, що ні. Бо вже зараз близько 25% німецьких громадян мають міграційне коріння. І ще багато трудових мігрантів поповнюють лави німецьких працівників. Наприклад, після референдуму щодо Brexit Сполучене Королівство залишили приблизно 100 тисяч польських працівників – і тепер у ФРН працевлаштовані вже 706 тисяч заробітчан з Польщі.


До речі, за даними головного статистичного управління Польщі, від часу вступу країни до Євросоюзу в 2004 році за кордони вирушили близько 2,5 мільйона осіб. Найбільше вихідців з Польщі традиційно працювали у Великобританії, однак у 2018 році Німеччина вперше обігнала її за цим показником. І, звісно, сама Польща потерпає від відсутності необхідної кількості працівників.


Що нам до того? 


За даними Світового банку, Східна Європа і в 2019 році буде одним із регіонів світу із найшвидшим відтоком робочої сили. І Україні відведено сумне перше місце – ми втрачаємо майже 1,5% працездатного населення. Уже зараз, за офіційними даними української влади, за кордоном на постійній основі працює 3,2 мільйона українців, а сезонно працюють 7-9 мільйонів.


Наразі є два негативних фактори. Перший – з оновленням німецького законодавства багато українців можуть переїхати з Польщі до Німеччини. За даними соцопитування, проведеного OTTO Work Force,  близько 40 відсотків «польських» українців  розмірковують про пошук роботи у Західній Європі. За оцінками польських роботодавців, якщо півмільйона українців залишать країну, це матиме для неї макроекономічні наслідки у вигляді зниження ВВП на 1,6 відсотка, зазначає AFP. Тому Польща боротиметься з Німеччиною за вже залучених фахівців. Або залучатиме нових українських трудових мігрантів – і це другий негативний фактор.


Чи здатний український ринок праці витримати подвійне навантаження? Стати донором і польського, і німецького ринків праці? Вважаю, що ні. Україна теж не належить до країн з високою народжуваністю, тому не здатна компенсувати трудову міграцію, а «зайвих працівників» у нас немає. Якщо міграція буде продовжуватися хоча б з тією самою швидкістю, українським роботодавцям доведеться або значно підвищувати зарплатню, переглядаючи одночасно ефективність власних бізнес-процесів, або роботизуватися та автоматизуватися, компенсуючи механізмами відсутність «живих людей». Але поки це теж дороге задоволення. Тому простих та дешевих рішень наразі немає.


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб читати найсвіжіші статті, брати участь в опитуваннях і дізнаватися про актуальні вакансії!