Якщо на підприємстві працює студент, який навчається за денною формою навчання (стаціонар), права на отримання ним відпустки у зв’язку з навчанням законодавством не передбачено. З таким працівником питання щодо надання вільного від роботи часу для навчання вирішується в інший, зручний для підприємства та працівника, спосіб. А от працівнику-студенту, який навчається у вищому навчальному закладі за вечірньою або заочною формами навчання, роботодавець повинен надавати навчальну відпустку та оплачувати її. Про порядок та умови надання такої відпустки, її оплату та оформлення – в статті.


Нормативно-правові акти до теми


– Кодекс законів про працю України від 10 грудня 1971 р. № 322-VIII (далі –КЗпП);


– Закон України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 р. № 504/96-ВР (далі –Закон про відпустки);


– Закон України «Про освіту» від 23 травня 1991 р. № 1060-XII (далі – Закон про освіту);


– Закон України «Про вищу освіту» від 1 липня 2014 р. № 1556-VIІ (далі – Закон про вищу освіту);


– постанова КМУ «Про затвердження Порядку, тривалості та умов надання щорічних відпусток працівникам, які навчаються у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання, де навчальний процес має свої особливості» від 28 червня 1997 р. № 634 (далі – Постанова № 634).


Чинним законодавством передбачено обов’язок кожного роботодавця створювати необхідні умови для поєднання роботи з навчанням для працівників, які навчаються в навчальних закладах без відриву від виробництва (ст. 202 КЗпП). Цей обов’язок поширюється на підприємства незалежно від форми власності, виду діяльності та галузевої приналежності.


Право працівників на навчальну відпустку закріплено Конвенцією Міжнародної організації праці «Про оплачувані учбові відпустки» від 24 червня 1974 р. № 140, ратифікованою Україною 26 вересня 2002 р., у статті 1 якої термін «оплачувана учбова відпустка» означає відпустку, яка надається працівникові з метою навчання на визначений період у робочий час з виплатою відповідної грошової допомоги.


Тож згідно із законодавством, яким передусім керуються роботодавці, а саме статтею 216 КЗпП та статтею 15 Закону про відпустки, працівникам, які успішно навчаються без відриву від виробництва у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання, надаються додаткові оплачувані відпустки.


Читайте ще:
                            Квота на трудоустройство соискателей 45+. Угрозы и возможности
            


Умови надання відпусток


Насамперед слід зазначити, що додаткова оплачувана відпустка у зв’язку з навчанням надається окремо від щорічних (основної та додаткової) відпусток, тобто надається понад останні. У зв’язку з цим право поділу на частини, перенесення на інший період та її продовження на святкові й неробочі дні на неї не розповсюджується. А отже, навчальна відпустка надається з урахуванням днів, визначених статтею 73 КЗпП.


Водночас щорічні (основна та/або додаткова) відпустки за бажанням працівника можуть бути приєднані до часу проведення навчальних заходів, якщо працівник-студент навчається в навчальному закладі без відриву від виробництва (частина перша ст. 212 КЗпП, частина 12 ст. 10 Закону про відпустки). На думку авторів Науково-практичного коментаря до КЗпП, таке право мають також працівники, які не належать до категорії тих, хто успішно навчається. Щорічні відпустки за бажанням працівника, на їх погляд, підлягають приєднанню не обов’язково до часу додаткової відпустки у зв’язку з навчанням. Працівники, які не належать до категорії тих, хто успішно навчається, але зберігають статус тих, які навчаються, можуть не мати права на додаткову відпустку у зв’язку з навчанням. Але вони мають право на приєднання щорічних відпусток не до часу відпусток у зв’язку з навчанням, а до часу проведення настановних занять, лабораторних робіт, складання заліків та іспитів.


Окрім цього, частиною третьою статті 212 КЗпП та пунктом 7 частини сьомої статті 10 Закону про відпустки передбачено, що працівникам, які успішно навчаються в навчальних закладах без відриву від виробництва та бажають приєднати відпустку до часу проведення навчальних заходів, щорічні відпустки повної тривалості за перший рік роботи надаються до настання шестимісячного терміну безперервної роботи на даному підприємстві. Проте зауважимо, що в цьому разі таке право мають лише ті, хто успішно навчається в закладах освіти.


Зазначимо, що навчальна відпустка має надаватися саме в час, визначений ВНЗ у довідці-виклику, і виробнича необхідність на підприємстві не може стати на заваді її надання працівникові.


Разом з тим якщо працівник перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, з метою одержання додаткової оплачуваної відпустки у зв’язку з навчанням він має право перервати частково оплачувану відпустку для догляду за дитиною. ЇЇ переривання має бути належно оформлене на підставі заяви працівника наказом роботодавця (лист Міністерства праці та соціальної політики України від 27 липня 2010 р. № 217/13/116-10).


ВНЗ, студенти яких мають право на відпустку


Для визначення, які ж заклади належать до вищих навчальних, слід звернутися до Закону про освіту та Закону про вищу освіту. Відповідно до пункту 1 статті 43 Закону про освіту до вищих навчальних закладів належать університет, академія, інститут та коледж.


Згідно зі статтею 28 Закону про вищу освіту:


– університетом вважається багатогалузевий (класичний, технічний) або галузевий (профільний, технологічний, педагогічний, фізичного виховання та спорту, гуманітарний, богословський/теологічний, медичний, економічний, юридичний, фармацевтичний, аграрний, мистецький, культурологічний тощо) вищий навчальний заклад, що провадить інноваційну освітню діяльність за різними ступенями вищої освіти (в т. ч. доктора філософії), фундаментальні та/або прикладні наукові дослідження, є провідним науковим і методичним центром, має розвинуту інфраструктуру навчальних, наукових і науково-виробничих підрозділів, сприяє поширенню наукових знань і провадить культурно-просвітницьку діяльність;


– академією та інститутом є галузевий (профільний, технологічний, технічний, педагогічний, богословський/теологічний, медичний, економічний, юридичний, фармацевтичний, аграрний, мистецький, культурологічний тощо) вищий навчальний заклад, що провадить інноваційну освітню діяльність, пов’язану з наданням вищої освіти на першому та другому рівнях за однією чи кількома галузями знань, може здійснювати підготовку на третьому й вищому науковому рівнях вищої освіти за певними спеціальностями, проводить фундаментальні та/або прикладні наукові дослідження, є провідним науковим і методичним центром, має розвинуту інфраструктуру навчальних, наукових і науково-виробничих підрозділів, сприяє поширенню наукових знань і провадить культурно-просвітницьку діяльність;


– коледжем вважається галузевий вищий навчальний заклад або структурний підрозділ університету, академії чи інституту, що провадить освітню діяльність, пов’язану із здобуттям ступенів молодшого бакалавра та/або бакалавра, проводить прикладні наукові дослідження. Коледж також має право здійснювати підготовку фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста.


Таким чином, якщо працівник успішно навчається в одному із вищенаведених ВНЗ, йому має надаватися додаткова оплачувана відпустка у зв’язку з навчанням.


Стосовно працівників, які навчаються в духовних навчальних закладах, зауважимо, що громадяни, які навчаються у вищих духовних навчальних закладах, користуються правами та пільгами щодо відстрочення проходження військової служби, оподаткування, включення часу навчання до трудового стажу в порядку та на умовах, встановлених для студентів державних навчальних закладів, проте правами щодо одержання навчальних відпусток не володіють (ст. 11 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» від 23 квітня 1991 р. № 987-XII).


Тому законодавчі підстави для надання навчальних відпусток працівникам, які навчаються в духовних навчальних закладах, відсутні.


Звертаємо увагу й на те, що надання додаткової оплачуваної відпустки у зв’язку з навчанням працівникам, які навчаються за дистанційною формою навчання та в екстернаті, Законом про відпустки не передбачено.


Читайте ще:
                            Право на «відключення»: нова тенденція в роботі з людьми
            


Підстава надання відпустки 


Підтвердженням того, що працівник-студент успішно навчається, є довідка-виклик навчального закладу. Для її видання ВНЗ керується таким критерієм успішності, як відсутність у студента академічної заборгованості. Якщо студент має заборгованість перед ВНЗ, довідка-виклик не видається та, відповідно, працівник втрачає право на оплачувану відпустку у зв’язку з навчанням.


Тому для правомірного одержання додаткової оплачуваної відпустки у зв’язку з навчанням працівнику-студенту необхідно надати на підприємство довідку-виклик  навчального закладу, в якій зазначається:


– рівень акредитації навчального закладу;


– форма навчання; – курс, на якому працівник навчається;


– його прізвище, ім’я, по батькові;


– період, встановлений навчальним закладом;


– підстава для надання такої відпустки (для настановних занять, складання заліків та іспитів, державних іспитів, для підготовки та захисту дипломної роботи тощо).


Зауважимо, що форма довідки-виклику ВНЗ для виклику студента, який поєднує роботу з навчанням у вищому навчальному закладі, окрім цих даних містить відомості щодо прибуття студента до ВНЗ, вибуття з нього та повернення до місця роботи. На 2017/2018 навчальний рік ця форма оновлена наказом Міністерства освіти і науки України «Про затвердження форм документів з підготовки фахівців у вищих навчальних закладах» від 6 червня 2017 р. № 794 за № Н-5.01. Окрім цього, як для будь-якої іншої відпустки, яка надається підприємством, для надання навчальної відпустки працівник-студент ВНЗ має написати заяву. Оформлення відсутності працівника на роботі у зв’язку з навчанням відбувається шляхом видання наказу роботодавця про надання навчальної відпустки.


Тривалість відпустки


Тривалість навчальної відпустки залежить від таких критеріїв, як:


– рівня акредитації навчального закладу;– форми навчання (вечірня, заочна);


– курсу, на якому працівник навчається.


Тому працівникам, які успішно навчаються без відриву від виробництва у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання, надаються додаткові оплачувані відпустки такої тривалості:


– на період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів для тих, хто навчається на І та ІІ курсах у вищих навчальних закладах: І та ІІ рівнів акредитації з вечірньою формою навчання – 10 календарних днів; ІІІ та ІV рівнів акредитації з вечірньою формою навчання – 20 календарних днів; незалежно від рівня акредитації з заочною формою навчання – 30 календарних днів;


– на період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів для тих, хто навчається на ІІІ і наступних курсах у вищих навчальних закладах: І та ІІ рівнів акредитації з вечірньою формою навчання – 20 календарних днів;ІІІ та ІV рівнів акредитації з вечірньою формою навчання – 30 календарних днів;незалежно від рівня акредитації з заочною формою навчання – 40 календарних днів;


– на період складання державних іспитів у вищих навчальних закладах:незалежно від рівня акредитації – 30 календарних днів;


– на період підготовки та захисту дипломного проекту (роботи) студентам, які навчаються у вищих навчальних закладах:з вечірньою та заочною формами навчання І та ІІ рівнів акредитації – два місяці; ІІІ та ІV рівнів акредитації – чотири місяці.


Тривалість додаткових оплачуваних відпусток працівникам, які здобувають другу (наступну) вищу освіту за заочною (вечірньою) формою навчання в навчальних закладах післядипломної освіти та вищих навчальних закладах, що мають у своєму підпорядкуванні підрозділи післядипломної освіти, визначається як для осіб, які навчаються на ІІІ і наступних курсах вищого навчального закладу відповідного рівня акредитації.


Пам’ятайте, що навчальні відпустки на період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів надаються протягом навчального року та у строки, що визначаються навчальними закладами. Як правило, навчальний рік розпочинається 1 вересня, а не як календарний – 1 січня. Тому якщо йдеться про надання навчальної відпустки, необхідно враховувати період з 1 вересня по 30 серпня поточного року.


Конкретна тривалість навчальних відпусток встановлюється навчальними закладами згідно з навчальними планами відповідного ВНЗ, де навчається працівник. Слід зауважити, що протягом одного навчального року (наприклад, з 1 вересня 2017 р. по 30 серпня 2018 р.) роботодавець не може надати й оплатити працівнику навчальну відпустку більшої тривалості, ніж визначено Законом про відпустки. Таким чином, якщо тривалість навчальної відпустки перевищує встановлену законом кількість календарних днів протягом навчального року, працівник може використати щорічну відпустку та/або відпустку без збереження заробітної плати відповідно до статті 26 Закону про відпустки, тривалість якої не може перевищувати 15 календарних днів на календарний рік. Якщо загальна тривалість відпусток у зв’язку з навчанням за навчальний рік буде меншою ніж гарантовано законодавством, грошова компенсація за невикористані її дні, на відміну від щорічної, не виплачується.


Читайте ще:
                            Трудовой кодекс: 11 ключевых новшеств, к которым нужно готовиться
            


Оплата відпустки


На час додаткових відпусток у зв’язку з навчанням за працівниками згідно зі статтею 217 КЗпП за основним місцем роботи зберігається середня заробітна плата. Заробітна плата працівникам за час відпустки має бути виплачена не пізніше ніж за три дні до її початку (ст. 115 КЗпП, ст. 21 Закону про відпустки). І хоча в цих статтях не конкретизується, про яку саме відпустку йдеться, можна дійти висновку, що маються на увазі всі види відпусток, передбачені законодавством, у т. ч. навчальні.


Однак нюанс щодо вчасності виплати заробітної плати стосується лише працівника, який працює за основним місцем роботи та надав довідку-виклик (ст. 217 КЗпП). Тому якщо працівник є сумісником, відпустка у зв’язку з навчанням йому не оплачуватиметься. На час такої відпустки, що має бути належним чином оформлена за основним місцем роботи, працівнику за його бажанням може бути надано відпустку без збереження заробітної плати (п. 14 частини першої ст. 25 Закону про відпустки).


Зауважимо також, що окрім цих виплат на роботодавців, незалежно від форми власності підприємства, покладається обов’язок оплачувати проїзд працівників, які навчаються без відриву від виробництва у вищих закладах освіти, до місцезнаходження навчального закладу та назад (ст. 219 КЗпП). Цією статтею не передбачено обмежень щодо видів транспортного засобу та їх класів. Оплачуватися такий проїзд має один раз на рік та виключно на настановні заняття, для виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів. Розмір оплати має сягати 50 % вартості проїзду згідно з проїзними документами, які працівник має надати підприємству.


Оплата проїзду до місця розташування навчального закладу та назад для підготовки та захисту дипломного проекту (роботи) або складання державних іспитів провадиться в такому ж розмірі, але не залежить від того, що у відповідному навчальному році працівник уже використовував право на проїзд до місця розташування навчального закладу та назад у зв’язку з поїздкою на настановні заняття, для виконання лабораторних робіт, складання іспитів та заліків.


Навчальні відпустки, якщо навчальний процес має свої особливості 


Окрім додаткових оплачуваних відпусток, передбачених статтею 216 КЗпП та статтею 15 Закону про відпустки, працівникам, які успішно навчаються у вищих навчальних закладах усіх рівнів акредитації за вечірньою та заочною формами навчання, передбачені навчальні відпустки, де навчальний процес має свої особливості. Ці відпустки надаються понад вищевказані, а тому якщо працівник навчається одночасно в кількох ВНЗ, навчальний процес одного з яких має свої особливості, тривалість цієї навчальної відпустки відрізнятиметься від інших загальноприйнятих. Їх порядок, тривалість та умови надання визначено Постановою № 634.


Ці відпустки надаються на період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів, державних іспитів, підготовки та захисту дипломного проекту (роботи), де навчання проводиться за відповідним напрямами, а саме:


– культура (народна художня творчість), музичне мистецтво (фортепіано, орган, оркестрові струнні інструменти, оркестрові духові та ударні інструменти, народні інструменти, спів, диригування, композиція, музичне мистецтво естради, звукорежисура, музичне виховання): щорічно по 10 календарних днів із збереженням заробітної плати; щорічно по 10 календарних днів без збереження заробітної плати;


– театральне мистецтво (акторське мистецтво, режисура, хореографія, сценографія), кіно- та телемистецтво (кінорежисура, телережисура, кіно-/телеоператорство): щорічно по 20 календарних днів із збереженням заробітної плати;щорічно по 10 календарних днів без збереження заробітної плати;


– філологія (мова та література): щорічно по 10 календарних днів без збереження заробітної плати.


Відповідно до пункту 3 Порядку № 634 вищим навчальним закладам дозволено у разі потреби здійснювати перерозподіл додаткових відпусток між курсами навчання в межах загальної тривалості навчального процесу.


Галина Фольварочна, заступник головного редактора журналу «Кадровик України»


Повний текст статті читайте в журналі «Кадровик України»