Про Budni
Наші продукти
Оксана Духовна,
адвокат, к.ю.н., партнер INPRAXIОдним із першочергових обов’язків співробітників, закріплених трудовим законодавством, – дбати про своє здоров’я та безпеку (і навколишніх) під час роботи, що забезпечується зокрема необхідністю проходження медичних оглядів (попередні/періодичні/позачергові), а в разі відмови – негайним відстороненням від роботи без збереження зарплати. Зі свого боку роботодавці зобов’язані організувати такі медогляди, фінансувати та контролювати їх проходження під час працевлаштування та протягом трудової діяльності.
В карантинних умовах сумлінне та свідоме ставлення співробітників та роботодавців до виконання покладених на них обов’язків щодо медоглядів набуло особливого, відповідального значення.
Медогляди – які існують?
Звичайно, не всі співробітників повинні проходити медогляди. Про обов’язкове проходження «трудових» медоглядів визначено в ст. 169 Кодексу та ст. 17 Закону. Порядок проведення таких медоглядів врегульований Порядком № 246).
Так, до умовно першої групи осіб, які повинні проходити медогляди, належать громадяни, що працюють на роботах:
До другої групи громадян, для яких обов’язково повинні проводитися профілактичні медогляди, належать співробітники окремих професій, які обслуговують населення та робота яких може призвести до розповсюдження інфекційних захворювань, що визначено ст. 21 Закону. Перелік професій, порядок проведення медоглядів та видачі медичних книжок деталізовано Постановою № 559.
Державна служба України з питань праці неодноразово роз’яснювала, якщо співробітник відмовляється від того, щоб пройти медогляд, він може отримати у відповідь від працедавця:
Варто зазначити, що неповнолітні, учні та студенти – відсторонюються від відвідування навчальних закладів (ст. 46 КЗпП, розділ ІІІ Порядку № 246, ст. 21 Закону).
Читайте ще: Повернення до роботи після карантину: юридичні аспекти
1 етап – до 1 грудня щороку працедавець подає заявку в установи державної СЕС, разом з представником профспілки визначаються категорії співробітників, які повинні пройти медогляди, та складають відповідний акт.
2 етап – на підставі вказаного акту працедавець складає протягом місяця списки співробітників (4 екземпляри), які повинні пройти медогляди. Також працедавець зобов’язаний зайнятися укладенням договору з медичною установою (вчасно поновити) та надати їй список таких співробітників. На його підставі медична установа повинна скласти план-графік проведення медоглядів, погодити його з працедавцем і установою державної СЕС. Фінансування та організацію медоглядів працедавець забезпечує за власні кошти: видає наказ та призначає відповідального.
3 етап – для проходження медогляду співробітник показує комісії паспорт та медичну картку, при попередньому – направлення, видане працедавцем за визначеною формою.
4 етап – результати медогляду та висновок комісії вносять до картки співробітника. Відповідно до результатів медогляду (протягом місяця після його закінчення) комісія повинна оформити Прикінцевий акт за його результатами. Зберігається Прикінцевий акт 5 років.
Для проведення обов’язкового періодичного медогляду (згідно з Порядком № 559) працедавець складає список співробітників, які зобов’язані його пройти, список повинен погодити головний державний санітарний лікар. Копію списку потрібно передати до медичного закладу, де буде проводитися медогляд. Якщо планується проведення попереднього обов’язкового медогляду, працедавець повинен направити медичному закладу відповідний лист. Працедавець контролює проходження обов’язкових медоглядів у визначені терміни та несе за це відповідальність.
Усі результати обстеження заносяться до медичних книжок. Вона видається співробітникові лише для проходження медогляду, після – її повертають працедавцеві, який їх зберігає. Якщо співробітник звільняється, медичну книжку йому видають під розписку разом з трудовою.
Читайте ще: Допомога по частковому безробіттю для працівників: що потрібно знати роботодавцям?
22 квітня поточного року Постановою доповнено Постанову» пунктом 3-1. В ньому йшлося про можливість залучення на карантинний період (30 днів після) без згоди відповідного профілактичного медогляду співробітників окремих професій, які працюють у сфері обслуговуванням громадян, визначених Переліком, затвердженим Постановою, строк періодичного профілактичного медогляду яких припав на час карантину, без проходження відповідного профілактичного медогляду.
Далі Постановою, якою внесено зміни до Постанови Уряду № 211, було продовжено карантин до 22 травня поточного року, серед інших послаблень, розширено зміст пункту 3-1, дозволено в карантинний період (30 днів після) залучати до праці без проходження медоглядів співробітників:
20 травня поточного року Постановою запроваджено адаптивний карантин строком до 22 червня 2020 року.
Пунктом 5 вказаної Постанови на період його дії дозволено залучати до праці без обов’язку проходити попередній/періодичний медогляд тих самих чотирьох категорій працівників, про які йшлося й раніше.
17 червня 2020 року Уряд продовжив карантин до 31 липня 2020 року.
Отже, по факту в період дії карантину ми отримали послаблення дотримання обох Порядків (№ 559 та № 246), що обґрунтовано скоріше бажанням розвантажити медичні заклади.
Читайте більше за тегами: