Про Budni
Наші продукти
Момент вибору професії – чи не найважливіший у житті кожної людини. І спецпроект «Хочу стати», який The Point реалізує разом із Освітньою платформою для дітей і підлітків Shamrock та платформою розвитку кар’єри CareerHub, має на меті допомогти всім, хто ще вагається з вибором майбутньої роботи або ж планує змінити свою спеціальність.
Цього разу поспілкувалися з Олегом Школобердою – керівником групи української реєстрації та стандартизації медичного департаменту в ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця». Наш герой розповів про свій кар’єрний шлях, процес реєстрації ліків, бюрократичні труднощі та інші особливості своєї професії.
– Олегу, скільки років ви вже працюєте у фармацевтичній сфері?
– П’ять. Прийшов на «Дарницю» в п’ятницю, 13-го, 2013 року, та, незважаючи на це, все склалося чудово.
Навчався в Національному університеті харчових технологій за напрямком промислова біотехнологія – це галузь, яка вивчає та розробляє методи отримання корисних для людства продуктів за допомогою біологічних об’єктів: мікроорганізмів, клітин тварин і рослин. На п’ятому курсі займався розробкою складу суміші мікроорганізмів для оптимізації технологій харчових виробництв. На основі чого оформив патент на корисну модель та на винахід. Отримав відзнаку за кращий захист дипломного проекту.
Тоді мене і помітили та запросили на роботу до міжнародної компанії «Biona», яка займається розробкою і виробництвом біологічних препаратів для агросектору та ветеринарії. Друзі, з якими я навчався, зараз працюють в наукових інститутах таких країн як Польща, Німеччина та Чехія. Займаються розробками на рівні ДНК.
– А ви в Україні.
– Підтримую національного виробника. До друзів їжджу в гості, ділимося досвідом. Свій шлях я починав з дослідницької роботи в лабораторії, займався розробкою нових продуктів. Потім став технологом на виробництві, далі – начальником виробництва. Згодом познайомився з процесом реєстрації, тобто з тим, чим займаюся зараз. Під час навчання у моєму виші про реєстрацію не було ні слова. Зараз ситуація змінилась, зокрема, тому що мене запрошують читати лекції з реєстрації для студентів.
– Чому вирішили перейти у фармгалузь?
– Потрібен був розвиток у “новій площині”. Після роботи в Євпаторії я був на співбесідах з різних напрямків фарми, але найцікавішою була реєстрація.
Реєстрація – це процедура, яка проводиться відповідно до вимог чинного законодавства з метою надання дозволу на медичне застосування лікарських засобів. Наприклад, існує хвороба, і фармкомпанія розробляє нові ліки від неї. Між створенням препарату і тим, коли він потрапляє до споживачів, проходить ряд етапів: ідея – пошук складу – розробка – перевірка в лабораторії – перевірка на людях – реєстрація – фармаконагляд. На етапі реєстрації потрібно довести, що продукт є якісним, ефективним та безпечним. Від розробки до моменту продажу проходить 3-5 або більше років.
– Як складається робочий день?
– Працюю з документами, багато аналізую, вивчаю законодавчу базу, взаємодію з державними установами, лабораторіями, науковими інститутами. Як приклад, формую «досьє на препарат» – це детальний опис всього життєвого циклу продукту. Далі друкую та в паперовому вигляді подаю до державної установи. Потім доводжу, що продукт якісний, ефективний та безпечний.
– До цього ви робили все руками, а тепер займаєтеся паперовою роботою. Абсолютно два різних види діяльності.
– Так, проте подібність у тому, що в обох випадках це розумова робота. Ти весь час вивчаєш нове, не буває двох однакових днів.
– Те, що вчили в університеті, стало в нагоді на роботі?
– Багато в чому знадобилося на першій роботі, адже це була класична біотехнологія. В університеті нас вчили як працювати з лабораторним обладнанням – мікроскопом, титрометром, рН-метром; як вирощувати та досліджувати культури мікроорганізмів.
– Чи може людина без профільної освіти працювати у відділі реєстрації?
– Це не та професія, куди можна піти та навчитись за 3-6 місяців. Лише сам процес реєстрації триває 9 місяців. Якщо взяти людину на роботу, яка не працювала жодного дня в реєстрації, вона протягом 9-ти місяців буде тільки дізнаватися все в перший раз, тому що всі етапи різні. У нашому відділі працюють фахівці, які закінчували медичний ВНЗ, харчовий, КПІ і Шевченка (напрямок біотехнологія), фармакадемію.
– З якими складнощами ви зустрічаєтеся у вашій роботі?
– Це динамічна сфера, яка стрімко розвивається, часто відбуваються зміни. Зміна відбулася, тобі, звичайно, ніхто спеціально не прийде і не розповість, як працювати по-новому, і ось цей період, поки ти розбираєшся, можеш втратити час – цінний ресурс. Через це можуть виникати проблеми.
Наприклад, в Міністерстві охорони здоров’я внесли зміни до закону. Ти приїжджаєш, щоб отримати нові бланки, а вони кажуть: «Ну, закон є, а нових бланків ще немає». А це втрата часу, адже якщо проґавити час реєстрації, то продукт можуть заборонити до продажу.
– Які люди не зможуть працювати у фармацевтичній галузі?
– Ті, хто, в першу чергу, важко сприймає зміни. Не хоче вчитися. У кого проблеми з комунікацією. Тут потрібна уважність, терпіння, скрупульозність, стресостійкість.
– Чи потрібне знання англійської мови?
– Так. По-перше, ми співпрацюємо з компаніями з різних країн: Італія, Іспанія, Китай, Індія, Франція. По-друге, необхідно вивчати і знати законодавчу базу та світові тенденції фарми. Все це виключно англійською.
– Фармгалузь у майбутньому зміниться?
– Трансформується. Утопія можлива, треба не лікувати хворобу та її наслідки, а попереджати. У шведів вже зараз свій підхід до лікування. При застуді вони не вживають ліки, поки температура тіла не сягне 39 градусів. Організм сам бореться з хворобою. До того ж, вони схиблені на спорті: навіть о 3-й ночі можна побачити людей на пробіжці.
– Роботи можуть замінити спеціалістів?
– Вже сьогодні багато наших процесів автоматизовані. Наприклад, на складі є територія, де працюють роботи.
– А чи може штучний інтелект та роботи замінити хіміків?
– Так, це можливо, але в далекому майбутньому, особливо в Україні. Ми зараз про роботів говоримо. У всьому світі документи на реєстрацію подаються до державних установ в електронному вигляді, а в Україні все подається в паперовому.
– Наскільки важко випускникові вишу влаштуватися на роботу?
– Якщо говорити про біотехнології, то з таких ВНЗ, як Шевченка, НУХТ, КПІ в принципі не складно влаштуватися, бо є багато варіантів різних виробництв. Харчовий напрямок: молочка, м’ясо, пиво – на заводах завжди недобір кадрів, бо всі хочуть бути фотографами, моделями, блогерами. Ми беремо студентів на практику і кращим пропонуємо роботу. Нових людей дуже довго навчаємо. Фармацевтика – та галузь, де потрібно вникати у багато нюансів, з якими ви не стикаєтеся в інших галузях. Законодавство, в першу чергу. Це важка сфера, яка вимагає від людини тривалого періоду занурення в саму сферу.
– Чи маєте ви якісь хобі?
– Малюю, займаюся легкою атлетикою, ходжу в гори, лижний спорт.
– Що для вас фармгалузь?
– Це можливість допомагати людям, привносити добро. Отримавши освіту для роботи в цій сфері, ми бачимо, що будучи як хіміком, так і лікарем, можна знайти себе в фармацевтиці трішки в інших проявах. Всі процеси тісно пов’язані, і, спробувавши себе в одному напрямку, можна перейти в інший. Наприклад, з реєстрації до фармаконагляду або в клінічні дослідження, або в розробку ліків.
– Що вас надихає в роботі?
– Розуміння того, що я допомагаю рятувати та покращувати людям життя, а це дійсно важлива справа.
Інші статті у рубриці:
1. Хочу стати готельєром: все про роботу у сфері гостинності
2. Хочу стати MICE-менеджером: все про роботу у сфері корпоративного туризму
3. Хочу стати дипломатом: все про роботу у сфері зовнішньополітичних відносин
4. Хочу стати лаборантом: все про роботу у сфері медичних досліджень
7. Хочу стати авіаконструктором: про ідеальний літак, розробки «в стіл» та інші особливості професії
8. Хочу стати 2D художником: про роль освіти, критику від замовників та інші особливості професії
9. Хочу стати фінансовим радником: про довіру до банків, пенсії та професійні навички
Читайте більше за тегами: