Впровадження принципів різноманіття та інклюзії (DEI) стало критично важливим для українського бізнесу. Через наслідки війни, економічну нестабільність та зміну демографічної структури суспільства, бізнес стикається з необхідністю адаптації до нових реалій. За даними «Українського індексу корпоративної рівності 2024», більшість українських компаній усвідомлюють важливість DEI, але впровадження комплексних ініціатив все ще залишається викликом.


Дефіцит кадрів, зміни в трудовому ринку, зростання кількості людей з інвалідністю та ветеранів, які потребують інтеграції в економіку, роблять DEI не просто соціальним проєктом, а стратегічною необхідністю. Окрім створення рівних умов для усіх, культура різноманіття та інклюзії вигідна бізнесу. За результатами дослідження McKinsey (2023), компанії з високим рівнем різноманіття мають на 39% більше шансів отримувати вищі фінансові результати. 


Для обміну досвідом та найкращими практиками, компанія «JTI Україна» започаткувала «Клуб DEI практик» на базі Європейської Бізнес Асоціації. Перша зустріч клубу продемонструвала гострий запит бізнесу на практичний обмін досвідом у цій сфері.




«Попри значну кількість HR-конференцій, бізнесу бракує майданчика для відвертого обговорення реальних викликів та обміну практичним досвідом», – зазначає Анна Лакштанова, менеджерка відділу «Люди та Культура» «JTI Україна» та DEI амбасадорка компанії.


За її словами, розвиток інклюзивної культури вже не популярний тренд, а необхідність для українського бізнесу. Втім, це не зробило тему різноманіття та інклюзії зрозумілою та простою для компаній. Побудова пандуса чи прийняття на роботу людини з інвалідністю не робить бізнес інклюзивним.


Інклюзивним бізнес робить корпоративна культура, яка дозволяє будь-кому знайти роботу та реалізовувати свій потенціал в компанії, незалежно від їхніх фізичних, когнітивних, соціальних чи інших ознак.


«JTI Україна», яка входить до топ-5 компаній Українського індексу корпоративної рівності, розробила стратегію побудови інклюзивної культури в компанії. Першим кроком її реалізації стала програма розвитку лідерів в компанії. Зараз компанія проводить постійні навчання для працівників на основі реальних кейсів, менеджери мають доступ до онлайн-курсу про упередження та інструменту самодіагностики, а також до курсу з першої психологічної допомоги. 


«Коли ми почали роботу з топменеджментом, найбільшим відкриттям стало те, що DEI – це значно ширше, ніж питання гендерної рівності чи створення безбар’єрного офісу. Це і про неусвідомлені упередження, мікроагресії, інклюзивне спілкування. Ми побачили, наскільки глибоко можуть бути вкорінені упередження. Наприклад, деякі працівники вважали, що жінки не можуть ефективно працювати на виробництві чи бути торгівельними представниками», – розповідає Анна.


На першій зустрічі клубу також виступили представники інших провідних компаній, які також впроваджують різні інклюзивні практики. Анна Толмачова, директорка з персоналу «METRO Україна», розповіла про концепцію безбар’єрності в компанії та поділилася найцікавішими реалізованими кейсами. Леся Полатайко, Partnership Director AllTogetherJobs, пояснила, як оцінювати рівень інклюзивності в компаніях, а Назар Бедій, керівник напрямку зовнішніх комунікацій та роботи з відгуками клієнтів у McDonald’s, поділився глобальними змінами у політиці DEI та адаптацією під український контекст.


«Розвиток інклюзивної культури – це не спринт, а ультрамарафон. І починати треба з лідерів та їхньої підтримки. Компанія має розуміти, що побудова культури – це довгий шлях, а не просто впровадження окремих безбар’єрних ініціатив», – підкреслює Анна Лакштанова.


Клуб DEI практик


Наступні зустрічі клубу планується проводити щоквартально у гібридному форматі, що дозволить залучити більше учасників для обміну досвідом. Організатори прагнуть створити активну спільноту для обговорення можливостей та перешкод на шляху побудови інклюзивної культури в українському суспільстві. 


Читайте ще: Як отримати компенсацію за працевлаштування ВПО? Деталі програми для роботодавців від Державної служби зайнятості