Усе, що треба знати про лікарняні у 2023 році – розбираємося разом з юристами

Редакція медіаплатформи budni звернула до експертів-юристів, аби дізнатися про останні законодавчі зміни, пов’язані з лікарняними. Також фахівці детально роз’яснили та на прикладах показали, як розраховується середньоденна заробітна плата та нараховуються лікарняні, якщо працівник захворів у свій перший робочий день.

Якщо у вас є запитання до юристів, яке потребує роз’яснень, – надішліть нам його на пошту budni.info@robota.ua і ми спробуємо вам допомогти разом з фахівцями з трудового права.

Світлана Тетеря, радниця ЮФ EVERLEGAL

Олександри Кравець, юристка ЮФ EVERLEGAL

Карина Сагайдак, молодша юристка ЮФ EVERLEGAL

Середня зарплата для розрахунку лікарняних

У зв’язку з нещодавніми законодавчими змінами Порядок № 1266 був частково удосконалений. Відповідні зміни набрали чинності з 01.01.2023 року.

Нагадаємо, щоб розрахувати середньоденну заробітну плату, необхідно поділити загальну суму нарахованої за розрахунковий період (12 місяців) заробітної плати (на яку нарахований єдиний внесок та/або страхові внески) на кількість календарних днів зайнятості.

Під визначенням «календарних днів зайнятості» мається на увазі кількість днів перебування особи в трудових відносинах, виконання робіт або надання послуг за цивільно-правовими договорами, проходження служби або провадження підприємницької діяльності.

Важливо!

У календарні дні зайнятості не враховуються дні, які не були відпрацьовані з поважних причини, зокрема, такими можуть бути:

тимчасова непрацездатність;
відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;
відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком;
відпустка без збереження заробітної плати.

Змінами до Порядку № 1266 було доповнено цей перелік призупиненням дії трудового договору у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Тобто, якщо раніше, до 01.01.2023 року, роботодавець на власний розсуд вирішував, чи дні відсутності на роботі з цієї причини не підлягають врахуванню під час розрахунку середньоденної заробітної плати з огляду на Лист Мінсоцполітики № 53/0/248-22 від 07.07.2022 року (який мав рекомендаційний характер), то з 01.01.2023 року при розрахунку середньоденної заробітної плати роботодавець зобов’язаний не враховувати їх.

Такий же порядок застосовується для обчислення середньоденної суми заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка є працівником або гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті.

Для кращого сприйняття, розглянемо розрахунок середньоденної заробітної плати на простих прикладах. При цьому, враховуємо те, що кількість календарних днів зайнятості Особи А та Особи Б за 12 місяців будь-якого періоду становить 250 днів, не враховуючи додаткові умови.

Особа А працює на підприємстві Б протягом 12 років та отримує заробітну плату у розмірі 10 000 грн на місяць. В період з 01.01.2023 року по 06.01.2023 року Особа А перебувала на лікарняному. Оскільки страховий стаж є понад 8 років – тому лікарняні розраховуємо у 100% розмірі.

120 000 грн (нарахована заробітна плата за 12 календарних місяців з січня 2022 року по грудень 2022 року) : 250 днів (кількість календарних днів зайнятості) = середньоденна заробітна плата Особи А 480,00 грн.

Тепер розглянемо іншу ситуацію:

Особа Б працює на підприємстві Б протягом 12 років та отримує заробітну плату у розмірі 10 000 грн на місяць. В період з 01.02.2023 року по 06.02.2023 року Особа А перебувала на лікарняному. Водночас в період з 01.01.2023 року по 27.01.2023 року її трудовий договір був призупинений у зв’язку із агресією рф.

У такому випадку розрахунок буде такий:

120 000 грн (нарахована заробітна плата за 12 календарних місяців з лютого 2022 року по січень 2023 року) : 230 днів (кількість календарних днів зайнятості) = середньоденна заробітна плата Особи А 521,73 грн.

Отже, можемо зробити висновок, що суттєвих змін у розрахунку середньої зарплати порівняно з 2022 роком не відбулось.

Як визначити розрахунковий період нарахування лікарняних?

Визначити розрахунковий період для нарахування лікарняних нескладно, втім все ж таки є певні нюанси.

Відповідно до п. 11 Порядку № 1266, розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата, є 12 календарних місяців за місцем роботи, де стався страховий випадок, починаючи з місяця, що передує місяцю настання страхового випадку.

Тобто, якщо страховий випадок настав 16.01.2023 року, то розрахунковим періодом буде січень 2022 року – грудень 2022 року.

У разі, якщо застрахована особа перебувала у трудових відносинах менше ніж 12 календарних місяців за місцем роботи, де стався страховий випадок, середня заробітна плата обчислюється за фактично відпрацьовані календарні місяці (з першого по перше число).

У разі, коли застрахована особа перебувала у трудових відносинах менше, ніж 1 календарний місяць за місцем роботи, де стався страховий випадок, середня заробітна плата обчислюється за фактично відпрацьований час (календарні дні) перед настанням страхового випадку.

Важливо!

Відповідно до п. 3 Порядку № 1266, дні відсутності працівника з поважних причин виключаються з розрахункового періоду.

Як швидко розраховуються лікарняні?

Відповідно до останніх змін, які відбулися з прийняттям нової редакції Закону (далі – Закон № 1105-XIV), уповноваженим органом в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності став Пенсійний Фонд України (далі – ПФУ), який перейняв на себе повноваження Фонду соціального страхування України (далі – ФССУ). З огляну на це, частково змінились і строки розгляду лікарняних та прийняття рішення про виплату, а також уповноважені особи, які приймають рішення про цю виплату.

Зокрема, якщо раніше на підприємствах діяли спеціальні комісії із соціального страхування, то з 01.01.2023 року їх повноваження припинилися, а рішення про виплату лікарняних приймає безпосередньо роботодавець або уповноважені ним особи, наприклад, бухгалтер чи кадровик. Ними в 10-денний строк з дня відкриття е-лікарняного приймається рішення про виплату лікарняних та у разі перебування працівника на лікарняному більше ніж 5 днів – надсилається також до ПФУ відповідна заява-розрахунок для того, аби отримати виплату коштів на спеціально відкритий розрахунковий рахунок. Якщо ж роботодавець прийняв рішення про відмову в оплаті лікарняного, він повинен письмово повідомити про це працівника не пізніше, ніж через 5 днів після прийняття відповідного рішення, зазначивши причини такої відмови та можливий порядок оскарження такого рішення.

Строк оплати лікарняного залежить від того, як швидко роботодавець подав до ПФУ відповідну заяву-розрахунок.

Якщо раніше ФССУ перераховував кошти роботодавцям протягом 10-ти днів після надходження заяви-розрахунку, то ПФУ має здійснювати таке фінансування протягом 3-х днів після надходження заяви-розрахунку. Ще однією важливою зміною для роботодавців стало те, що подавати такі заяви-розрахунки необхідно до ПФУ через особистий кабінет страхувальника на вебпорталі електронних послуг.

Важливо!

Такі зміни застосовуватимуться до лікарняних, відкритих після 01.01.2023 року. Ті лікарняні, які почались у 2022 році і були продовжені у 2023 році, розраховуватимуться за старими правилами.

Строки виплати лікарняних

Виплату за перші 5 днів перебування на лікарняному працівник має отримати разом з наступною виплатою заробітної плати. Водночас оскільки виплата лікарняних за дні тимчасової непрацездатності, починаючи з її шостого дня, покладається на ПФУ, то тут все залежить від того, як швидко ПФУ здійснить таку виплату на рахунок роботодавця.

Наразі для ПФУ встановлений строк у 3 дні для здійснення такого розрахунку. Після того, як роботодавець отримає таке зарахування на свій рахунок, він зобов’язаний виплатити працівнику кошти.

Водночас звертаємо увагу, що у 2022 році, коли обов’язок часткової оплати лікарняних покладався на ФССУ, то встановлений для останнього строк у 10 днів не дотримувався, а виплати надходили на рахунок роботодавця, а в подальшому – на рахунок працівника протягом місяця. Тому наскільки швидко наразі ПФУ буде здійснювати виплати лікарняних покаже тільки час.

Як розмір лікарняних залежить від стажу роботи?

Відповідно до ст. 17 Закону № 1105-XIV, допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується застрахованим особам залежно від страхового стажу у таких розмірах:

50% середньої заробітної плати (доходу) – застрахованим особам, які мають страховий стаж до 3 років;
60% – страховий стаж від 3 до 5 років;
70% – страховий стаж від 5 до 8 років;
100% – страховий стаж понад 8 років.

Водночас, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 17 Закону № 1105-XIV, на виплату допомоги у розмірі 100% заробітної плати незалежно від тривалості стажу мають право:

працівники або гіг-спеціалісти резидента Дія Сіті;
віднесені до 1-3 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
один з батьків або особа, що їх замінює та доглядає хвору дитину віком до 14 років, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи;
ветерани війни, постраждалі учасники Революції Гідності та члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України.

Повний перелік доступний за посиланням.

Як нараховуються лікарняні, якщо працівник захворів у свій перший робочий день? Хто оплачує допомогу?

У п. 12 Порядку № 1266 передбачено, що у разі, якщо страховий випадок настав у перший робочий день працівника, середня заробітна плата визначається виходячи з посадового окладу або його частини, встановленого на день настання права на страхову виплату поділеної на середню кількість днів у місяці (30,44). У разі, коли посадовий оклад не встановлений та відповідні дані відсутні, розрахунок проводиться виходячи з розміру мінімальної заробітної плати або її частини, встановленого законом на день настання права на страхову виплату.

Наприклад:

В Особи А перший робочий день мав бути 16.01.2023 року, проте вона захворіла. Водночас посадовий оклад для неї був встановлений у розмірі 10 000 грн.

Отже, для визначення розміру лікарняних, які підлягають виплаті рахуємо середньоденну заробітну плату таким чином:

10 000 грн : 30,44 = 328,51 грн

Водночас при такому розрахунку зважаємо і на страховий стаж особи, у цьому випадку розрахунок зроблено з умовою, що страховий стаж Особи А – 10 років.

Щодо того, хто ж оплачує допомогу по тимчасовій непрацездатності, то у таких ситуаціях теж діють приписи ст. 15 Закону № 1105-XIV, а саме: перші п’ять днів хвороби працівника оплачуються за рахунок коштів роботодавця. У разі необхідності продовження лікарняного на більш тривалий термін, його оплата відбувається за рахунок коштів ПФУ.

Що таке електронний лікарняний? Як він формується? Його переваги

Відповідно до ст. 1 Закону № 1105-XIV, електронний лікарняний (листок непрацездатності) – це документ, що підтверджує тимчасову непрацездатність працівника, який сформований програмними засобами електронного реєстру листків непрацездатності на підставі медичного висновку про тимчасову непрацездатність та є підставою для звільнення від роботи або ж призначення страхових виплат відповідно до законодавства про соціальне страхування.

Електронний лікарняний формується у день звернення особи до лікаря, якщо останній дійшов до висновку про тимчасову втрату працездатності.

Відповідно, саме лікар формує електронний лікарняний в Електронному реєстрі листків непрацездатності. Працівнику необхідно лише мати при собі телефон, номер якого вказано в електронній системі охорони здоров’я – eHealth для того, аби підтвердити коректність даних та отримати код для ідентифікації.

Відповідно, після того, як буде сформовано електронний лікарняний в Електронному реєстрі листків непрацездатності, працівник та роботодавець в особистому кабінеті на порталі ПФУ зможуть його побачити.

До переваг електронного лікарняного слід віднести, у першу чергу, зручність його оформлення та відсутність пошуку бланків, збору паперових підписів, штампів. Впровадження такого виду лікарняних значно спростило процедуру обміну інформації між державними реєстрами, що дозволяє пришвидшити призначення та отримання відповідних виплат.

Що потрібно робити працівнику, який захворів: алгоритм

У разі хвороби, перше, що слід зробити працівнику – звернутися до свого сімейного лікаря для оформлення електронного листка непрацездатності, тобто лікарняного. Лікар, своєю чергою, заповнює медичний висновок у Реєстрі медичних висновків, на підставі якого формується електронний листок непрацездатності.

Після цього працівнику слід повідомити свого роботодавця про тимчасову непрацездатність. На підтвердження чого жодних документів більше подавати не потрібно, така інформація відображатиметься в електронному кабінеті як працівника, так і роботодавця на порталі ПФУ.

Читайте ще: Трудові відносини з віддаленими працівниками під час відключення електроенергії