Запитали в експертки про те, які пільги та гарантії мають працівники-ветерани війни, чи можуть їм роботодавці пропонувати пройти стажування, а також поцікавилися, які існують компенсації для роботодавців за працевлаштування ветеранів.


Якщо у вас є запитання до юристів, які потребують роз’яснень, – надішліть нам його на пошту budni.info@robota.ua і ми спробуємо вам допомогти разом з фахівцями з трудового права.


Марина Барабаш


Марина Барабаш, адвокатка юридичної компанії «Максим Боярчуков та Партнери»


Які існують пільги та гарантії для ветеранів війни у сфері працевлаштування?


Пільги та гарантії для ветеранів війни у сфері працевлаштування встановлені в ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ЗУ «Про відпустки», ЗУ «Про зайнятість населення», ЗУ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», Кодексі законів про працю України.


Відповідно до чинного в Україні законодавства, ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав.


До ветеранів війни належать:



ЗУ «Про зайнятість населення» встановлено, що до категорій громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, належать: учасники бойових дій, зазначені у п. 19-21 ч. 1 ст. 6 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; особи з інвалідністю, які не досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».


Пільги та гарантії для ветеранів війни дещо різняться.


Зокрема, учасникам бойових дій, згідно ст. 12 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», надаються такі пільги:


    

  • виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100% середньої заробітної плати незалежно від стажу роботи (здійснюється на підставі подання до бухгалтерії роботодавця листка непрацездатності та копії ветеранського посвідчення);
    • 

  • використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік;
    • 

  • переважне право на залишення на роботі при скороченні чисельності чи штату працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці та на працевлаштування у разі ліквідації підприємства, установи, організації (відбувається з урахуванням особливостей, визначених законом для окремих категорій працівників).
    • 



Відповідно до ст. 13 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам надаються такі пільги:


    

  • позачергове працевлаштування за спеціальністю відповідно до підготовки та висновків медико-соціальної експертизи. Праця осіб з інвалідністю внаслідок війни регулюється відповідними нормами законодавства України про працю і соціальний захист осіб з інвалідністю;
    • 

  • переважне право на залишення на роботі при скороченні чисельності чи штату працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці та на працевлаштування у разі ліквідації підприємств, установ, організацій;
    • 

  • виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності працюючим особам з інвалідністю внаслідок війни в розмірі 100% середньої заробітної плати незалежно від стажу роботи;
    • 

  • виплата працюючим особам з інвалідністю допомоги по тимчасовій непрацездатності до 4 місяців підряд або до 5 місяців протягом календарного року, а також допомоги по державному соціальному страхуванню за весь період перебування в санаторії з урахуванням проїзду туди і назад у разі, коли для лікування не вистачає щорічної і додаткової відпусток;
    • 

  • використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік.
    • 



Якщо військовий отримав інвалідність внаслідок війни, на нього також поширюються норми ЗУ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», відповідно до ст. 17 якого, підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів у разі потреби створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей осіб з інвалідністю.


Відмова в укладенні трудового договору або в просуванні по службі, звільнення за ініціативою адміністрації, переведення особи з інвалідністю на іншу роботу без її згоди з мотивів інвалідності не допускається, за винятком випадків, коли за висновком медико-соціальної експертизи стан його здоров’я перешкоджає виконанню професійних обов’язків, загрожує здоров’ю і безпеці праці інших осіб, або продовження трудової діяльності чи зміна її характеру та обсягу загрожує погіршенню здоров’я осіб з інвалідністю.


Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об’єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, – у кількості одного робочого місця (ст. 19 ЗУ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»).


Учасникам війни, перелік яких міститься в ст. 8, 9 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», надаються такі пільги:


    

  • виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100% середньої заробітної плати незалежно від стажу роботи;
    • 

  • використання чергової відпустки у зручний для них час;
    • 

  • одержання додаткової відпустки без збереження заробітної плати строком до двох тижнів на рік.
    • 



Варто зазначити, що відповідно до ст. 42 Кодексу законів про працю України, учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, особи з інвалідністю внаслідок війни та члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, мають перевагу в залишенні на роботі при рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації поряд з іншими категоріями осіб, які перелічені у вказаній статті, зокрема: сімейними – за наявності двох і більше утриманців; особами, в сім’ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком; працівниками з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації; працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва.


При скороченні чисельності чи штату працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.


Тому ветерани війни хоча і мають переважне право на залишення на роботі, однак остаточне рішення, кого саме залишити на роботі – ветерана війни чи, наприклад, працівника, який отримав на цьому підприємстві трудове каліцтво і який також згідно ст. 42 КЗпП має переважне право на залишення на роботі при скороченні чисельності чи штату працівників, прийматиме роботодавець з урахуванням кваліфікації та продуктивності праці обох працівників.


Узагальнену інформацію про пільги та гарантії ветеранам війни, в тому числі щодо можливості пройти професійне навчання, стажування й подальше працевлаштування, можна отримати на профільному сайті Міністерства у справах ветеранів України.


Крім того, на сайті Міністерства у справах ветеранів України міститься рекомендація продивитися безкоштовний освітній серіал «Як знайти бажану роботу після військової служби», який дозволить ветеранам та членам їхніх сімей на початку працевлаштування допомогти розібратися в головних інструментах ефективної профорієнтації, складання резюме, правильного пошуку роботи, підготовки до співбесіди та успішного її проходження, а також додатково підвищити розуміння важливого ставлення до ментального здоров’я та віри у власні сили. Він стане дороговказом у подальшому працевлаштуванні ветеранів, а також у перспективі розкриє їх потенціал для роботодавців.


Які окремі категорії ветеранів війни мають право на додаткову оплачувану відпустку?


Додаткова відпустка із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 12, п. 17 ч. 1 ст. 13, ст. 16-1 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ст. 77-2 КЗпП, ст. 16-2 ЗУ «Про відпустки» надається:


    

  • учасникам бойових дій;
    • 

  • особам з інвалідністю внаслідок війни;
    • 

  • постраждалим учасникам Революції Гідності.
    • 



Учасникам війни, перелік яких визначено  у ст. 8, ст. 9 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», надається додаткова відпустка строком до двох тижнів на рік, однак без збереження заробітної плати.


Особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною надається додаткова відпустка терміном до трьох тижнів на рік у зручний для них час, однак без збереження заробітної плати (п. 22 ч. 1 ст. 16  ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»).


Чи має право роботодавець пропонувати ветеранам та ветеранкам війни пройти стажування?


Проходження стажування у роботодавця належить до заходів сприяння зайнятості населення та надає можливість опанувати цивільну професію.


ЗУ «Про зайнятість населення» не містить заборони для роботодавця пропонувати ветеранам та ветеранкам війни пройти стажування. Навпаки, компанії, які зацікавлені підтримати ветеранів та ветеранок в опануванні професії за відповідним напрямом, зосереджені на налагодженні ефективної комунікації, стажуванні ветеранів та подальшому їх працевлаштуванні.


В Україні діє Програма реінтеграції ветеранів, яка реалізується IREX із 2019-го року за підтримки Державного департаменту США. Програма спочатку була орієнтована на ветеранів Антитерористичної операції, які брали участь у бойових діях в окупованих регіонах Донецької та Луганської областей України, але значно розширила своє охоплення після повномасштабного вторгнення росії в Україну 24 лютого 2022 року. Програма передбачає розширення можливостей працевлаштування ветеранів та ветеранок щодо навчання і перекваліфікації. Зокрема, Програма підтримує проєкти партнерів, що пропонують спеціалізоване навчання для підвищення робочих навичок ветеранів. Наприклад, через Veteran Hub і їхній проєкт Praktyka надаються консультації з питань зайнятості для ветеранів та з питань працевлаштування захисників і захисниць – для роботодавців.


Також завдяки Програмі реінтеграції ветеранів здійснюється проєкт Veterano Cyber Cluster, мета якого – створення комплексної екосистеми реінтеграції ветеранів та ветеранок через профорієнтацію, навчання, стажування та працевлаштування в компанії за фахом «Кібербезпека».


В кінці 2024 року Національне агентство з питань запобігання корупції надало можливість ветеранам та ветеранкам, яких цікавить сфера запобігання корупції та які прагнуть пов’язати свою професійну кар’єру з цим напрямом, познайомитися з особливостями роботи в НАЗК зсередини, пройти стажування та працевлаштуватися.


Стажування дозволяє ветеранам спробувати себе в іншій професії та прийняти для себе рішення щодо зацікавленості в подальшому працевлаштуванні у відповідній сфері діяльності.


Які існують компенсації для роботодавців за працевлаштування ветеранів? Як працедавців підтримує держава та суспільство?


Відповідно до ст. 2 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», місцеві ради, підприємства, установи та організації мають право за рахунок власних коштів і благодійних надходжень встановлювати додаткові гарантії щодо соціального захисту ветеранів війни.


Одночасно підприємства і організації, які виділяють благодійні кошти на потреби соціального захисту ветеранів війни, звільняються від оподаткування їх виробничої діяльності на суму цієї допомоги (ст. 17 Закону).


Згідно ст. 20 цього ж Закону, підприємства ветеранів війни, на яких не менше ніж 60% від середньоспискової чисельності працюючих становлять учасники бойових дій та учасники війни, звільняються від сплати податку на прибуток.


Постановою КМУ від 10 лютого 2023 р. № 124 затверджено Порядок надання роботодавцям компенсацій за працевлаштування зареєстрованих безробітних. Дія цього Порядку поширюється на роботодавців, які за направленням центру зайнятості працевлаштовують такі категорії зареєстрованих безробітних: учасники бойових дій, зазначені у п. 19-21 ч. 1 ст. 6 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».


Роботодавцю, який за направленням центру зайнятості працевлаштовує строком не менше ніж на один рік осіб, зазначених у п. 19-21 ч. 1 ст. 6 Закону та які перебувають у статусі зареєстрованого безробітного понад один місяць, компенсується 50% фактичних витрат на оплату праці, але не більше розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством на момент виплати.


Компенсації, передбачені цим Порядком, виплачуються за рахунок та в межах коштів, передбачених на ці цілі в бюджеті Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття та Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (у разі працевлаштування особи з інвалідністю з числа зареєстрованих безробітних).


Для підприємств, установ і організацій, фізичних осіб-підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, в яких працюють особи з інвалідністю, встановлюється єдиний внесок у розмірі 8,41% (ч. 13 ст. 8 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).


Крім цього, роботодавці, які прийняли на роботу людину з інвалідністю, зокрема особу з інвалідністю внаслідок війни, можуть отримати компенсацію  за облаштування її робочого місця відповідно до «Порядку надання роботодавцям компенсації фактичних витрат за облаштування робочих місць працевлаштованих осіб з інвалідністю», затвердженого Постановою КМУ 22.08.2023 № 893.


Дія цього Порядку поширюється на роботодавців, які, починаючи з дня набрання чинності Постанови КМУ від 22 серпня 2023 р. № 893 «Деякі питання надання роботодавцям компенсації фактичних витрат за облаштування робочих місць працевлаштованих осіб з інвалідністю», працевлаштували особу з інвалідністю I або II групи, яка є застрахованою особою.


Джерелами фінансування компенсації є кошти Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття та інших джерел, не заборонених законодавством.


Компенсація надається регіональним центром зайнятості за зверненням роботодавця в розмірі фактичних витрат роботодавця за облаштування робочого місця працевлаштованої особи з інвалідністю, але не вище граничного розміру компенсації.


Граничний розмір компенсації не може перевищувати 15 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому приймається рішення про її надання, для осіб з інвалідністю I групи, 10 розмірів мінімальної заробітної плати – для осіб з інвалідністю II групи.


Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про  Державний бюджет України на 2025 рік», встановлено з 1 січня 2025 року мінімальну заробітну плату у місячному розмірі – 8 000 гривень.


Отже, у 2025 році граничний розмір компенсації за облаштування робочого місця за працевлаштованих людей з І групою інвалідності не може перевищувати 120 000 грн, з II групою інвалідності – 80 000 грн.


Читайте ще: Невикористана відпустка під час дії воєнного стану: юрист відповідає на актуальні запитання