З початку карантину та переходу в онлайн-режим навчання і роботи команда школи Projector виросла більше ніж вдвічі. Зараз у компанію шукають ще 20 нових людей, а на пошту приходить від 150-200 резюме на кожну вакансію. І в жодному з резюме ми не шукаємо інформацію про диплом вишу. Чому? Розповідає Оксана Молочко, HR-менеджерка в Projector Creative&Tech School.


За 6,5 років існування школи ми випустили понад 20 тисяч людей. Вони приходили до нас по нову цікаву професію, маючи в кишені «диплом для батьків». А здобувши практичні скіли, ставали успішними в нових сферах.


Розглянемо популярні міфи про кандидатів без дипломів та чому вони більше не актуальні.


Міф 1. Без диплома людина не має бази знань та не зможе на достатньому рівні виконувати завдання


Керівник та співзасновник Projector Creative&Tech School Олександр Трегуб має диплом інженера телекомунікаційних систем, але самотужки перекваліфікувався в графічного дизайнера й ось уже кілька років будує креативно-технічну школу.


Я й сама прийшла в HR без диплома по спеціальності — закінчила торгівельно-економічний університет, попрацювала в бухгалтерії та потрапила в Projector за рекомендацією друзів на старті проєкту.


Важливо розуміти, що університетський досвід дає набагато більше, ніж теоретичні знання по спеціальності. В університеті люди соціалізуються, вирішують конфлікти, заводять друзів, здобувають самостійність та вчаться відповідальності й самодисципліні. Ці навички не пов’язані з тим, здаєш ти реферати на кафедру філології чи в геологічний департамент.


Читайте ще:
                            Офлайн & онлайн: як перейти на гібридний формат роботи
            


Міф 2. Людина, яка кинула університет, безвідповідальна. На неї не можна покластися


Наша тімлідка сервісної команди Міра Миронова не має диплома. Вона навчалася в ізраїльському університеті з вільним графіком, але досить швидко зрозуміла, що розчарувалася в класичній освіті, а «для загального розвитку» сидіти на лекціях не бачить сенсу. Весь час протягом навчання Міра працювала в клієнтському сервісі, і цей досвід став для нас набагато ціннішим, ніж можливий диплом в її теці документів.


Варто пам’ятати, що університет — це не гра, в якій треба досидіти до кінця, щоб виграти. Люди йдуть з університетів з різних причин, і далеко не завжди тому, що хтось не зміг чи його вигнали. Коли на співбесіді кандидат свідомо пояснює, що покинув університет, бо обрав іншу сферу, розчарувався у тому форматі освіти, який пропонують, чи знайшов інше заняття в житті — це викликає повагу, а не недовіру. Такі люди взяли на себе набагато більшу відповідальність за подальшу кар’єру, ніж ті, хто чемно досидів «від дзвінка до дзвінка».


Читайте ще:
                            Чому працівники звільняються: 6 справжніх причин та 2 кроки, щоб їх зберегти
            


Міф 3. Працівники з дипломами престижних вишів додають статусу компанії


Це точно не впливає на статус компанії — його піднімають люди з іскрою, які виходять за рамки звичних завдань, реалізують круті проєкти, публічно розповідають про позитивний досвід роботи, здобувають нагороди та беруть участь в соціальній та благодійній роботі. Чи знаєте ви, випускники яких вишів працюють в Grammarly, «Сільпо» чи Monobank? Ні, тому що це неважливо.


Однак практика показує, що в тих університетах, які в Україні входять в умовну п’ятірку найкращих, є особлива атмосфера. Ці люди на співбесідах розповідають про активну студентську діяльність: вони входили в певну студентську спільноту, мали позанавчальні справи, організовували івенти чи брали участь в студентських фестивалях. Такий досвід класно характеризує соціальні та комунікативні навички, а вони корисні в будь-якому колективі на будь-якій позиції.


Чи означає відсутність диплома, що людина не впорається зі своїми завданнями, не приноситиме результат та не вкладатиметься в розвиток компанії? Звичайно, ні. Зрештою, все залежить від особистих якостей та практичних навичок.  Для компанії набагато ефективніше брати на роботу людей з практичним досвідом (їх можна перевірити на тестовому завданні та під час співбесіди), гнучким мисленням та, як би банально це не звучало, любов’ю до своєї справи.