Корпоративна соціальна відповідальність (далі – КСВ) розвивалась в Україні ще до початку повномасштабного вторгнення як цілісний напрям бізнесу. Відповідно до дослідження Центру «Розвиток КСВ» у 2018 році, приблизно 80% українських компаній починали впроваджувати КСВ або орієнтувалися на її принципи. Але лише 25% з них систематично виділяли бюджет на проєкти з КСВ, що суттєво відрізняло український бізнес від міжнародних компаній, де цифри сягають 90-95%.


З початком повномасштабної війни в Україні розвиток КСВ суттєво змінився, і саме війна змусила український бізнес переорієнтувати свої програми сталого розвитку та благодійної допомоги. Відтепер український бізнес ще більше підтримує економіку та армію країни: мільярди гривень для ЗСУ, авто, дрони, приціли, спорядження, одяг, взуття, медикаменти, пальне, продукти та багато іншого — це лише частина того, що надає відповідальний український бізнес. До того ж чимало компаній інтегрували програми допомоги та відновлення України у свою політику КСВ.


Ми поспілкувались з трьома експертками у галузі HR, CSR та Mental Health, щоб розібратись, як КСВ бізнесу впливає на економіку, репутацію компанії на ринку, серед її співробітників та потенційних кандидатів. І чому в умовах війни важливо адаптувати КСВ та наповнювати діяльність компанії новими сенсами.




Марина Саприкіна, керівниця Центру «Розвиток КСВ», сертифікована експертка з КСВ, зазначає, що саме відповідальність бізнесу стала однією з рушійних сил, завдяки якій Україна встояла на початку повномасштабного вторгнення росії та мужньо тримається зараз:


«Компанії продовжили працювати, аби забезпечити не тільки власних співробітників/ць, а й допомагати громадам, армії, теробороні, ВПО. Український бізнес об’єднується заради допомоги — про це корпоративна соціальна відповідальність під час війни».


Окрім того, експертка стверджує, що КСВ безумовно позитивно впливає на репутацію компанії, оскільки за допомогою різних проєктів та ініціатив компанія може донести свої цінності до споживачів, співробітників та партнерів, продемонструвати свою позицію не лише на українському, а й міжнародному ринках.


«Актуальним прикладом є вихід міжнародних компаній з ринку росії — згідно з даними видання The Economist, вартість акцій компаній, які покинули російський ринок, зростають, а тих, які залишились, падають. Це можна пояснити саме тим, що для інвесторів репутація важливіша за втрати. Дослідження обмежується першими двома місяцями після вторгнення, але показує довгостроковий вплив.


Доповнити цей приклад можна й дослідженням від Gradus Research, згідно з яким 60% українців/ок взагалі або частково відмовилися від купівлі продукції міжнародних брендів, що продовжують діяльність в росії. Щодо України, то я думаю, що компанії, які працюють в Україні, мають розуміти, що після війни суспільство запитає «А що ви робили для нашої перемоги?». Тому бути з Україною та допомагати виграти цю війну — обов’язок кожної компанії», — говорить експертка. 


Марина також поділилась порадами, як бізнесу варто адаптувати свою КСВ в умовах війни:


    

  • пов’язати свою бізнес-стратегію з відновленням України на засадах сталого розвитку;
    • 

  • розробити або оновити політику з прав людини у бізнес-діяльності, включити туди пункти щодо перевірки своїх постачальників/колег на роботу в рф;
    • 

  • включити питання психологічного здоров’я для підтримки працівників;
    • 

  • продумати питання партнерств в секторі – це надзвичайно важливо, і ці реалії з бізнес-партнерств сьогодні мають перейти до КСВ-партнерств;
    • 

  • приділити увагу систематизації волонтерства, яке сьогодні активно розвивається в компаніях;
    • 

  • не забувати про довкілля: попри те, що сьогодні переважають соціальні питання, екологічні питання неймовірно важливі для майбутнього;
    • 

  • думати про роботу з громадами, і вже сьогодні обговорювати, як їм допомогти стати більш життєстійкими (і це не тільки про питання «як пережити зиму», а й про інші питання, наприклад, як розробити в громаді план безперервності роботи).
    • 



ІТ історично вважається однією з найпрогресивніших індустрій в Україні. І ця галузь — одна з небагатьох, яка найшвидше відновила повноцінну роботу з початком війни та продовжує підтримувати економіку України валютними надходженнями. Так, навіть під час війни, виторг IT-індустрії за останнє півріччя зріс на 23%.


На думку Анастасії Яворської, HR-директорки, віцепрезидентки ІТ-компанії SPD-Ukraine, ІТ став другим, економічним фронтом у цій війні, зокрема, завдяки швидкій та комплексній адаптації своїх практик корпоративно-соціальної відповідальності.




«До війни багато компаній індустрії мали сталі практики по добробуту колег та громад. IT-освіта та університети, wellbeing колег та їхніх сімей, підтримка культури та спорту, відповідальне споживання та громадянство — це все було зашито в стратегії КСВ провідних компаній індустрій. З початком війни у фокусі КСВ з’явилося три ключові напрямки.


    

  •  Систематизація та координація корпоративного волонтерства в межах організації. Безумовно це перше, з чим стикнулися організації, адже волонтерська активність людей була і залишається шалено великою. В нашій практиці ми вирішили, окрім координації запитів та грошових зборів, зробити регулярні благодійні аукціони на потреби ЗСУ, де кожен з колег пропонував свої лоти (наприклад, авторський плов від нашого Engineering Director, тест-драйв на Tesla, павук-птахоїд чи менторська сесія від колеги), а інший колега міг їх викупити. Ми зібрали близько 5 мільйонів гривень, а активність і жвавість колег була неймовірна. Такий приклад проєкту — це комбінація корпоративного волонтерства, допомоги військовим, різносторонньої включеності та нетворкінгу колег.
    • 



Важливо також зазначити, що в рамках корпоративного волонтерства важливу роль відіграє позиція компанії (лідерської команди), їхня активна участь та чітка позиція. Все частіше кандидати цікавляться, як організації та її лідери підтримують армію, якою мовою говорять колеги на проєкті, як ваші клієнти ставляться до війни, чи маємо ми клієнтів або колег з рф. Все це свідчить про більш свідомий та ціннісний пошук роботи в умовах війни. Для людей ще більш важливими стають цінності, і організаціям важливо відповідати цим викликам.


Окрім того, чимало кандидатів шукають роботу якраз у зв’язку з тим, що компанія, в якій вони працюють або працювали зараз, не продемонструвала свою українську позицію або не виступила із заявою проти війни, а навіть навпаки — приховувала зв’язок із рф та має подвійні стандарти у веденні бізнесу. Я впевнена, що рано чи пізно, такі компанії матимуть величезні репутаційні ризики – як для колег, так і для клієнтів.


    

  •  Акцент на wellbeing та war/work balance. Організації почали впровадження практик роботи під час сирен, додаткові emergency leaves у разі необхідності, military leaves зі збереженням компенсації, регулярні emotional check-ins в командах. Якщо такі практики до війни почали зароджуватися, то зараз їх переосмислення та адаптація до нової реальності — це must have.
    • 

  •  Ukraine first, National Identity, Ukraine Culture Code — нові напрямки КСВ. Тут йдеться не лише про грошову або ціннісну підтримку, але й про змістовну національну едукацію. Лекції з історії України, курси української мови, книжковий клуб з української поезії — це лише частина проєктів, які ми плануємо активно розвивати, адже це стало одним з ключових фокусів КСВ-стратегії. За цілі таких проєктів організація може поставити як підтримку національної ідентичності, так і підвищення рівня обізнаності щодо української культурної спадщини та розвінчання міфів щодо «радянської» України. Нам ще відбудовувати державу після перемоги, тому знання — це наша майбутня сила».
    • 



Анастасія також говорить, що попри ключові КСВ-фокуси воєнного часу, організації продовжують розвивати свої напрямки освіти, університетські програми, програми з екології та побудови свідомого бізнесу. А бізнес натомість продовжує свою діяльність, адаптуючись, але не втрачаючи акценти на зростанні, залученні нових клієнтів та імплементації нових КСВ, people та операційних практик.


Анна Метельська, психотерапевтка, організаційна коучка, консультантка та співзасновниця компанії Mental Health for Business також вважає, що КСВ та підтримка України важлива і для співробітників компанії. Вона зазначає, що війна — це один з найбільших викликів, стресів, травматичних подій для людини, які можуть трапитися у житті:   




«Оскільки війна «забирає» у людини можливість бути у безпеці, контролювати ситуацію, людина вимушена вчитися справлятися із безсиллям, величезним розчаруванням у звичних правилах життя та наново відбудовувати свою ідентичність в непростих умовах, повертаючи собі частковий контроль за життям, та разом з тим, прощатися з ілюзіями про безпечність світу, в якому живе. Таким чином, вплив війни на фізичне та психічне здоров’я величезний. Дехто може «застрягати» у травматичному досвіді, «заморожуватися» і бути не в змозі рухатися далі. Саме тому роль роботодавця в умовах війни суттєво зростає», — говорить Анна.


«Якщо до повномасштабної війни були компанії, які приймали рішення йти чи не йти у тему добробуту і допомагати співробітникам підвищувати свій емоційний добробут та покращувати психічне здоров’я, то зараз без уваги в цій темі організації точно не обійтися. Від того, чи емоційно стабілізовані співробітники, чи мають вони достатній рівень психологічної відновлюваності та навички справлятися з хронічним стресом, і водночас показувати продуктивність у роботі, напряму залежить розвиток бізнесу і його показники.


Компанії-роботодавці відіграють зараз величезну роль в житті людей, бо залишаються іноді єдиним «острівцем стабільності», і не тільки фінансової. Багато компаній підтримують співробітників та їхні родини з виїздом у безпечні місця, надають можливість працювати з психологом, проводять самостійно зустрічі-єднання для підтримки контакту».


Анна також стверджує, що війна дає можливість компаніям проявити не лише турботу, продемонструвати стабільність, а й реалізувати свої цінності:


«Війна — це період, коли проявляються справжні цінності, які важливі як для окремих людей, так і для організацій. Тому саме зараз важливо слідувати тим цінностям, які озвучені у компанії і робити конкретні дії. І якщо для компанії важливі люди — бізнес буде допомагати і підтримувати не на словах, а реальними вчинками».


Окрім того, причетність компанії до благодійних ініціатив та реалізація КСВ-проєктів напряму впливає на лояльність співробітників:


«Зараз співробітники і кандидати дуже уважно спостерігають за активностями бізнесів, які працюють в Україні. Для людей стають важливими саме ціннісні речі: чи вийшла компанія з росії, чи допомагає вона країні, підтримуючи своїх внутрішніх волонтерів чи через зовнішні фонди. Чим більше у людини і компанії є спільного саме на рівні сенсів і цінностей, тим більше лояльності у людини до компанії.


І разом з тим, важлива не тільки фінансова допомога компанії на благодійні цілі, але і відношення до внутрішніх співробітників, тобто послідовність. Бо якщо компанія активно закуповує речі на потреби ЗСУ і при цьому без попередження звільняє людей одним днем, то така неконгруентність точно буде помічена зовнішніми і внутрішніми клієнтами/співробітниками», – зазначає експертка.


Таким чином, сьогодні розвиток та адаптація КСВ для відповідального бізнесу в Україні відповідно до реалій війни є не лише запорукою існування компанії чи утримання співробітників, а й грає вагому роль на економічному та суспільному фронті.


Читайте ще: Інструменти HR, які працюють у кризу