Про Budni
Наші продукти
У європейських країнах та США бізнес усвідомив: виключити будь-яку групу людей із штату (наприклад, вразливі групи) – означає втратити і в ресурсах, і в заробітку. Адже чим більше розмаїття співробітників, тим легше через їхні погляди достукатися до різних клієнтів. Це не просто соціально відповідально. Як виявилось, це економічно вигідно.
Про переваги політики рівності роботодавців розповідає Ірина Виртосу, експерт Центру інформації про права людини в рамках Кампанії проти дискримінації.
Перевага 1. Європейські стандарти – сучасний бізнес
Коли Україна підписала Угоду про асоціацію з Європейським Союзом, наша держава взяла на себе цілу низку зобов’язань з інтеграції законодавства та правил для бізнесу. Щонайменше – приведення українського бізнес-законодавства у відповідність до стандартів ЄС. Одне з таких зобов’язань – заборона дискримінації в трудовій сфері та досягнення гендерної рівності на робочих місцях.
Крок, який може зробити будь-яке підприємство, – прийняття політики рівності. І хоча в українській дійсності це поки що притаманно перш за все філіям міжнародних компаній, політика рівності набуває все більшої популярності і серед вітчизняних організацій. Тож кожний працедавець має шанс стати одним з перших.
Що таке політика рівності? Це низка правил, які передбачають такі принципи:
Одним з успішних прикладів такої політики є Британська Рада в Україні. Міжнародна компанія, яка вже понад 10 років працює в нашій країні, задекларувала Політику рівних можливостей, що передбачає захист людей від дискримінації та неупереджене ставлення до певних соціальних груп. Перш за все йдеться про захищеність таких ознак, як вік, інвалідність, раса й етнічне походження, стать, релігія і вірування, сексуальна орієнтація, баланс між роботою та особистим життям.
У Британській Раді переконані, що Політика рівних можливостей створює привабливе середовище для існуючих та потенційних співробітників, а також партнерів та клієнтів. Так, з Британською Радою у різний час співпрацювали незрячий перекладач англійської мови, тренер, який пересувається на інвалідному візку. Не є перешкодою в працевлаштуванні сексуальна орієнтація чи релігійні переконання.
Це не просто запорука здорового сну керівників, а й кращі можливості для ведення бізнесу та пошуку персоналу: в роботодавця розширюється коло потенційних кандидатів, клієнтська база, на його імідж працюють відгуки тощо.
Так, Закон України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», попри його недосконалість, – це дороговказ, завдяки якому компанія дізнається, чому дискримінувати людей неприйнятно, які позитивні дії існують і навіщо вони потрібні, що таке доступність та універсальний дизайн.
Кодекс законів про працю унікальний тим, що вперше на законодавчому рівні зафіксована заборона дискримінації на робочому місці за ознаками «сексуальна орієнтація» та «гендерна ідентичність».
Законодавство із захисту людей з інвалідністю, зокрема Закон «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», фіксує пільги для ведення бізнесу, які має підприємство, що працевлаштовує щонайменше 4% працівників з інвалідністю. І хоча квотування не є ідеальним рішенням (оскільки краще створювати рівні можливості для різних людей, ніж генерувати пільги), якщо такі умови існують, гріх ними не скористатися.
Закон «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» стане орієнтиром для представників українського бізнесу, які готові:
Соціально відповідальний бізнес – це не благодійництво та меценатство. За даними дослідження Міжнародного центру інтернет-торгівлі Allbiz, опитані компанії, говорячи про соціально відповідальний бізнес, мають на увазі бізнес-стратегію – бути відповідальним перед суспільством за виготовлення продуктів чи надання послуг, дотримуватися балансу комерційних і соціальних інтересів, будувати компанію за принципом відкритості та інформування. А також надавати соціальні гарантії захисту працівників, забезпечувати персонал соціальними пакетами чи програмами.
90% компаній вважають корпоративну соціальну відповідальність корисною для бізнесу.
І хоча менеджери компаній вказують, що побоюються додаткових витрат, перевага в тому, що дотримання принципів соціально відповідального бізнесу покращує бренд та репутацію компанії; збільшує кількість працівників, зацікавлених у роботі саме в цій компанії; підвищує інвестиційну привабливість. Через програми соціально відповідального бізнесу покращується взаємодія з державними структурами та спрощується спілкування зі ЗМІ.
Політика різноманіття дозволяє наймати більше кваліфікованих фахівців та залучати нових клієнтів. Наведемо приклади з практики компаній.
Під час обідньої перерви Олена забігла в супермаркет Billa на Львівській площі в Києві. Заклопотана, вона шукала в рюкзаку гаманець і щось розповідала продавцеві. Однак їй ніхто не відповів. Коли дівчина підняла голову, то побачила усміхнене обличчя продавця, який показував на жовту табличку біля касового апарату. На ній – інформація про те, що клієнтів обслуговує касир, який має інвалідність. Виявилося, продавець мав порушення слуху. «Продавець доволі швидко порахував мої товари, усміхнувся на прощання. Я тоді пожалкувала, що не володію жестовою мовою. Інакше подякувала б йому за гарне обслуговування. Магазину поставила подумки «лайк» і за кілька днів знову повернулася туди як клієнтка», – пригадує свої враження Олена.
У піцерії «Pizza Veterano» працюють учасники АТО. Постійна відвідувачка Анастасія каже, що там «і смачно, і доступно, і патріотично».
Влаштовуючись в одну з компаній на посаду smm-менеджера, Сергій відкрито говорив про свою сексуальну орієнтацію – про те, що він гей. На запитання, чому він вирішив перейти з громадської організації, яка опікувалася захистом прав ЛГБТ, чоловік відповів: «Я б не хотів усе своє життя – і професійне, і приватне, – пов’язувати виключно з моєю сексуальною орієнтацією. Мені цікаво розвивати різні проекти. Я за інклюзивне суспільство, де кожному є місце». Як коментують керівники компанії, Сергій був кращим претендентом на посаду – він і отримав роботу.
Якщо компанія відкрита для різних людей, дбає про доступний простір, вона розширює коло клієнтів, а отже, збільшує заробіток.
У 2016 році група активістів організували акцію #Fightforright, у рамках якої незрячі спортсмени разом з інструктором стрибали з парашутом і займались дайвінгом. Активісти хотіли не просто відчути екстрим, а й заявити про свої права і готовність боротися проти дискримінації.
В Одесі дайверський клуб охоче пішов їм назустріч. Для інструктора Сергія робота з дайверами, які мають інвалідність, не була новою: він вже супроводжував таких екстремалів та працював з людьми з травмами хребта.
Однак у Києві з аероклубом, де активісти планували тандемні стрибки з парашутом, вони зустріли перешкоду. Керівництво першого аероклубу, куди звернулися організатори акції #Fightforright, аргументувало відмову тим, що «сліпим стрибати не можна». Хоча раніше йшлося про те, що стрибки відбудуться. До речі, це не була благодійна акція. За кожний стрибок з парашутом чи занурення у воду активісти сплачували повну вартість. Однак керівництво аероклубу в незрячих активістах побачило не клієнтів, а «інвалідів». І втратило можливість заробити.
Інший підхід запропонували інструктори аероклубу «5 океан»: завдяки своїй відкритості до різноманіття, вони надали послугу, заробили гроші і отримали «лайки в карму». Як розповідає інструктор Геннадій Антюфеєв, у клубі не ділять клієнтів на чоловіків, жінок, політиків, журналістів, осіб із інвалідністю тощо. Кожному надається якісна послуга, але і від кожного вимагається дотримання правил. Організаторка акції Юлія Сачук згодом прокоментувала: чи не найбільше її тішило, що на аеродромі до учасників ставилися як до «звичайних» клієнтів.
І це лише кілька переваг, перевірених організаціями на власному досвіді, насправді їх набагато більше. Політика різноманіття допомагає компаніям покращувати бренд роботодавця, шукати таланти, а відтак – сприяти фінансовому успіху.
Читайте більше за тегами: