У сучасній реальності стрес став настільки звичним явищем, що ми часто не помічаємо його впливу. Робочі дедлайни, потік невтішних новин, соціальні зміни – усе це накопичується і поступово виснажує наші ресурси. У короткостроковій перспективі стрес може бути корисним, мобілізуючи сили для подолання труднощів. Але якщо напруга стає хронічною, це впливає на фізичний та емоційний стан, поступово перетворюючись на вигорання, тривожність і навіть депресію.

Згідно з дослідженням Платформи pleso, понад 85% українців так чи інакше відчувають стрес або тривогу у своєму житті. Отже, проблема стресу має не лише індивідуальний, а й соціальний характер.

Анна Ліссова, лікарка-психотерапевтка та співзасновниця Платформи, розповіла, як стрес впливає на наш організм та психічний стан, і найголовніше – як з ним боротися.

Як стрес впливає на нас?

Стрес – це природна реакція організму на складні ситуації. Він запускає механізми виживання, активуючи викид кортизолу та адреналіну, що в короткостроковій перспективі допомагає швидко реагувати на небезпеку. Помірний стрес навіть корисний – він мобілізує ресурси організму, покращує концентрацію та продуктивність.

Але коли цей стан триває місяцями або навіть роками, він перетворюється на дистрес – хронічний або надмірно інтенсивний стрес, який виснажує ресурси тіла й психіки. Саме дистрес може стати причиною тривоги, депресії та емоційного вигорання. Як розпізнати його наслідки? Зібрали типові психологічні та фізіологічні ознаки того, що ви довго перебуваєте у стресовому стані.

Психологічні наслідки дистресу

  • Підвищена тривожність – постійне почуття напруги, навіть без видимої причини.
  • Перепади настрою – роздратованість, емоційна нестабільність.
  • Втрата мотивації – труднощі з концентрацією, прокрастинація, байдужість до справ, які раніше приносили задоволення.
  • Порушення психічних функцій – складнощі з пам’яттю, увагою, прийняттям рішень, відчуття розгубленості та перевантаження.

Фізіологічні реакції

  • Проблеми зі сном – складно заснути або турбують постійні пробудження серед ночі.
  • Напруження у тілі – біль у спині, головний біль, дискомфорт у м’язах.
  • Виснаження – відчуття постійної втоми, навіть після відпочинку.

Якщо стрес триває довго, його вплив поширюється на всі сфери життя – від стосунків із близькими до працездатності та загального самопочуття. Саме тому важливо вчасно застосовувати ефективні стратегії подолання. Розгляньмо поширені методи боротьби зі стресом серед українців. 

Як зі стресом борються українці?

Кожен із нас має свої стратегії подолання стресового стану: хтось знаходить розраду у фізичній активності, хтось – у розмовах із близькими, а дехто намагається ігнорувати проблему. Дослідження Платформи pleso показало, які саме методи використовують українці, щоб знизити рівень напруги:

  • 21% обирають фізичну активність – спорт, прогулянки, йога допомагають перемикнути увагу.
  • 18% звертаються до підтримки близьких – розмова з близькими може стати важливим ресурсом у складний період.
  • 11% слухають музику – улюблені треки допомагають відновити внутрішню рівновагу.

«Важливо бачити, що навіть у складних умовах люди знаходять способи підтримати себе. Проте насторожує, що третина респондентів нашого дослідження не мають дієвих стратегій подолання напруги. Ми маємо продовжувати говорити про ментальне здоров’я і пропонувати доступні ресурси підтримки», – підкреслює Анна Ліссова.

Що допомагає впоратися зі стресом?

Попри індивідуальність кожного досвіду, є універсальні підходи, які допомагають стабілізувати емоційний стан:

  • Обмеження новинного потоку – надмірна кількість інформації може посилювати тривожність, тому важливо дозувати її споживання.
  • Регулярний відпочинок – якісний сон та перерви в роботі дозволяють організму відновлювати ресурси.
  • Соціальна підтримка – спілкування з друзями чи родиною допомагає легше переживати стресові періоди.
  • Професійна допомога – хоча психотерапія є одним із найефективніших способів роботи зі стресом, наразі лише 5% українців звертаються до спеціалістів. Багато людей продовжують боротися зі стресом самостійно, не використовуючи ресурс, який міг би суттєво покращити їхній стан. Впровадження навіть кількох методів може значно підвищити рівень адаптивності до стресу.

Стрес – це природна частина життя в умовах невпевненості та змін, але якщо він стає хронічним, то починає непомітно впливати на всі сфери. Тривалий стрес виснажує ресурси організму, робить нас більш вразливими до тривоги, емоційного вигорання та депресії. Стрес не зникне сам, але ним можна керувати, знижувати його вплив і адаптовуватись. Якщо ви відчуваєте, що самостійних методів недостатньо – звернення до спеціаліста може стати найкращим рішенням.

Читайте ще: Що вивчати у 2025, щоб залишатися конкурентоспроможними? Огляд затребуваних навичок