Персонал

Юлія Зарічнюк,
юристка ETERNA LAW

Роботодавці можуть запровадити такі заходи оптимізації трудових відносин на період карантину:

1. Дистанційна робота

Відповідно до оновленої редакції ч.1 ст. 24 КЗпП, яку було доповнено п. 6¹, для оформлення дистанційної роботи необхідний трудовий договір у письмовій формі.

Водночас у період карантину роботодавці мають можливість встановити такий формат роботи без обов’язкового укладення відповідного договору. Для переведення працівників на дистанційну роботу достатньо наказу (ч. 2 ст. 60 КЗпП).

При дистанційній роботі працівники розподіляють робочий час на свій розсуд. Проте дистанційна робота має оплачуватись у повному обсязі (якщо сторони не домовились про інше).

2. Неповний робочий час

Оскільки запровадження неповного або скороченого робочого часу є зміною істотних умов праці, за загальним правилом працівника про це необхідно попередити за 2 місяці (ч. 3 ст. 32 КЗпП). Проте, якщо працівник напише відповідну заяву, то встановлення такого графіку роботи можливе у будь-який час.

Оплата праці проводиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.

3. Відпустка без збереження заробітної плати

За загальним правилом, строк такої відпустки не повинен перевищувати 15 днів на рік. Проте ч. 2 ст. 26 ЗУ «Про відпустки» передбачено, що термін перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину не включається у загальний термін.

Для оформлення такої відпустки необхідна згода працівника у вигляді відповідної заяви. Роботодавець не може змусити працівника піти в неоплачувану відпустку.

4. Простій

Якщо діяльність бізнесу прямо заборонена рішеннями державних органів, то роботодавець може прийняти рішення про простій. Простій може бути встановлений як на всьому підприємстві, так і в його окремих підрозділах.

Заробітна плата працівників на час простою має виплачуватись у розмірі не нижче 2/3 тарифної ставки (окладу) (ч.1 ст. 113 КЗпП). Для оформлення простою достатньо відповідного наказу роботодавця.

5. Оформлення допомоги з часткового безробіття

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 47¹ ЗУ «Про зайнятість населення», допомога з часткового безробіття надається застрахованим особам у разі втрати ними частини заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення тривалості робочого часу в зв’язку з зупинкою (скороченням) діяльності на період карантину за зверненням роботодавця для її виплати працівникам.

Для цього роботодавцю необхідно звернутись до територіального центру зайнятості та подати такі документи:

заяву в довільній формі;
копію наказу з зазначенням дати початку зупинки (скорочення) виробництва та переліком карантинних заходів;
відомості про працівників, у яких виникло право на допомогу з часткового безробіття;
довідку про сплату ЄСВ за останні 6 місяців, що передують даті зупинення діяльності (ч. 2 ст. 47¹ЗУ «Про зайнятість населення»).

Читайте ще: Карантин. 7 (не)свідомих помилок роботодавців: колонка радника юридичної фірми Інеси Летич

Оренда

Денис Киценко,
партнер, керівник практики банкрутства та реструктуризації ETERNA LAW

Чи платити оренду? Давайте розглянемо опції та аргументи.

1. Карантин визнали форс-мажором. Отже, можна не платити?

Настання обставин непереборної сили встановлює та засвідчує Торгівельна палата України. Постанова КМУ №211 від 11.03.2020, дійсно, прямо визначає карантин, встановлений КМУ, як форс-мажор. Утім, це питання оплати оренди не вирішує. По-перше, форс-мажор для конкретних правовідносин має бути підтверджено сертифікатом, який видає ТПП. По-друге, ТПП неодноразово повідомляла, що відсутність у контрагента грошових коштів або неотримання контрагентом оплати від третіх осіб не утворює ситуації форс-мажор. По-третє, навіть при наявності такого сертифікату платити оренду треба – він надає лише можливість не застосовувати штрафні санкції за період невиконання зобов’язання під час ситуації.

2. Але ж бізнес зупинено. За що ж платити?

Постанова КМУ №211 від 11.03.2020, а також Закони України №530 від 30.03.2020 та №553 від 13.04.2020 передбачають обмеження ведення господарської діяльності під час карантину, а також визначають «дозволені» види діяльності.

За умов прямої заборони господарської діяльності для всіх, окрім чітко визначених сфер, підприємства здійснювати таку діяльність не можуть. Якщо договір оренду прямо передбачав використання приміщення саме для господарської діяльності, а така діяльність прямо не віднесена до дозволених на час карантинних обмежень, то орендар має підстави заявити про неможливість користування орендованим приміщенням з 12.03.2020 та послатись на ч. 6 ст. 762 ЦК як підставу для зупинення орендних платежів з цієї дати впродовж періоду дії карантину.

Починаючи з 18.04.2020 є можливість також посилатись на Закон України №553 від 13.04.2020, який закріпив цю логіку у п.14 Перехідних положень ЦК.

3. Отже, можна «просто перестати платити»?

Ні. Необхідно повідомити орендодавця про неможливість використання приміщення. Для уникнення негативних наслідків бажано дійти компромісу щодо оплати.

Читайте ще: Звільнення під час карантину та дистанційна робота: важливі юридичні нюанси

3. Податки

Роман Антонів,
старший юрист ETERNA LAW

Безпрецедентний вплив пандемії на світову економіку від початку вимагав втручання держави, зокрема, фіскального, з метою мінімізації вкрай негативних фінансово-економічних наслідків для громадян і бізнесу.

Так, антикоронавірусним законом №530-IX на 3 місяці звільнено від ПДВ операції з ввезення лікарських засобів, медичних виробів, обладнання, необхідних для запобігання пандемії. А сума коштів для надання медичної допомоги хворим, дезінфекційних засобів, медичного обладнання та виробів, які передані громадським об’єднанням, органам виконавчої влади протягом карантину, включається до податкової знижки за результатами 2020 р.

Законом № 533-IX імплементовано також фіскальні послаблення, що не стосуються безпосередньо боротьби з пандемією, згідно з якими:

не застосовуються штрафні санкції за порушення податкового законодавства, вчинені з 01.03.2020 по 31.05.2020, несвоєчасні сплату ЄВ та подання звітності на період 01.03-30.04.2020;
звільнено від нарахування та сплати ЄВ за себе ФОП, осіб, які провадять НДП, членів ФГ з 01.03.2020 по 30.04.2020;
встановлено мораторій на документальні та фактичні перевірки з 18.03.2020 по 31.05.2020, документальні перевірки з ЄВ на період з 18.03.2020 по 18.05.2020;
відстрочено подання декларації про майновий стан і доходи до 01.07.2020;
звільнено від плати за землю з 01.03.2020 по 30.04.2020;
об’єкти нежитлової нерухомості не оподатковуються з 01.03.2020 до 30.04.2020;
відтерміновано застосування РРО для ФОП, і відповідні санкції.

Крім цього, до 31.05.2020 зупинено перебіг строків процедури адміноскарження, що з одного боку є логічним з огляду на ситуацію, яка склалася, але з іншого виключає «мовчазне» задоволення скарги на підставі п. 56.9 ст. 56 ПКУ.

Слід зауважити, що зазначені нововведення не є вичерпними та абсолютними, оскільки передбачають цілу низку винятків, що вимагає від платників свідомого застосування відповідних фіскальних послаблень з ґрунтовним правовим аналізом можливості та наслідків такого застосування.

Персонал, оренда, податки: як бізнесу зекономити та вижити. Поради юристів