Робота не за фахом стала реальністю для нашого суспільства, і нею не здивуєш уже нікого. Але трапляється, коли, пропрацювавши в одній спеціальності, досягши там успіхів, люди переходять в іншу професію. Чому так стається? Що потрібно враховувати тим, хто вирішив змінити справу свого життя? Про ці та інші нюанси перекваліфікації дізнаємося з перших уст.


Героїнею нашого випуску стала Філюра Альхаова, яка вирішила змінити професію стоматолога. Зараз вона займається маркетингом у креативній продакшн-агенції SAHAL і запевняє, що потрапила у свою стихію та не планує повертатися до стоматології. Філюра також розповіла про передумови зміни професії, труднощі, з якими доводиться зараз стикатися, та постійне навчання, що надихає та мотивує.


– Хто ви за фахом та як обирали цю професію?


– За освітою я лікар-стоматолог. Навчалася у Кримському медуніверситеті.


За національністю я турчанка-месхитинка – це невеличка національна меншина. Наш народ пережив депортації у 1944 році, пройшов складний історичний шлях. Тому закоренився такий стереотип, що дівчина повинна бути або лікарем, або медсестрою, а решта професій – нісенітниці. Тому що тільки професія лікаря актуальна та потрібна завжди. До того ж лікарська справа – це нереалізована мрія батьків. Тому у мене не дуже було багато варіантів: або я йду навчатися на лікаря, або взагалі залишаюся без освіти.


Випускникам в 11 класі, у 16-17-річному віці, важко зрозуміти, що їм справді потрібно, та чим вони насправді хочуть займатися. Тому здебільшого складається ситуація, коли обирають за них. Так само я обрала лікарську спеціальність, але я не можу сказати, що я її обирала, а просто прийняла.


– Як довго ви працювали стоматологом? Розкажіть про свій професійний шлях у колишній спеціальності.


– З третього курсу нам вже дозволено було вести пацієнтів. Оскільки я дуже любила працювати, то з цього часу у мене були знайомі, яких лікувала. Періодично чергувала, підпрацьовувала асистентом, санітаркою, медсестрою. Коли випадала можливість щось зробити, наприклад, відполірувати пломбу, я була в захваті. Активна робота за фахом почалася, коли приїхала у Київ.




– Що подобалося, а що ні в роботі за фахом?


– Поки я навчалася, не було такого, щоб мені щось не подобалося у професії. Коли потрапляла на прийом, розуміла, що мені доведеться стільки всього дізнатися, і це дуже надихало. Я поставила собі мету – дійти до хірургії, неважливо до якої: щелепно-лицевої, пародонтальної тощо. Тому мені все подобалося до того моменту, як я почала входити в цю вузьку спеціалізацію, і як тільки почалася реальна робота.


Коли для себе не бачила росту, зникло все натхнення. Зрозуміла, що мені немає до чого прагнути, і мене почало все дратувати в стоматології.


Тоді я побачила всі мінуси цієї професії: зранку до пізнього вечора потрібно займатися одним і тим самим, весь день проходить у закритому приміщенні, навколишнє середовище бачиш лише в темноті, пацієнти говорять тільки про негатив, телефонують у неробочий час і так по колу. Я зрозуміла, що робота залізла на мою особисту територію, і перестала отримувати від неї задоволення. Розуміла, що все – тепер завжди буде так: завжди приходитиму додому пізно, волосся завжди буде під шапочкою, лице під маскою, а руки – в рукавичках.


– Які перспективи розвитку ви мали далі?


– Для себе на попередній роботі досягла стелі. Я працювала лікарем-пародонтологом, але могла робити хірургію. Отримала спеціалізацію у воєнному госпіталі, стала щелепно-лицевим хірургом. Далі я могла йти викладати на кафедру і рухатися академічними кар’єрними сходами. Далі також можна відкрити свою клініку. Але тоді потрібно було б або переставати лікувати і займатися лише бізнесовими процесами, або лікувати і наймати управлінця. Проте своє подальше життя я не хотіла більше пов’язувати з лікуванням.


– Лікарі часто йдуть з професії?


– Всі мої знайомі лікарі колись замислювалися про перехід у фармацевтичний бізнес. Тому що він дотичний до медицини, тобто там знадобиться їх компетенція і там гарні умови в плані діяльності.




– Чому ви вирішили змінити професію саме на маркетинг?


– Я працювала у клініці “Німецька стоматологія”. Саме там дізналася, що таке маркетинг, і як потрібно робити бізнес у стоматології. Власниками клініки були подружня пара: чоловік був маркетологом, а жінка – стоматологом. Для мене це був ідеальний тандем. Тоді зрозуміла, що успіх клініки залежав саме від налагодженої роботи в маркетингу та лікуванні. 


Відрізняв цю клініку з-поміж інших прайс. У більшості стоматологічних клінік пацієнт у кріслі не до кінця розуміє, скільки він заплатить у підсумку, цей біль читається в його очах. Тут з точки зору маркетингу була проведена правильна робота: дослідження цільової аудиторії, знання її потреб і очікувань. Тому ціна за послугу, наприклад, пломбування зуба, не залежала від наявності додаткових процедур. Клієнти відразу розраховували на певну суму і їм було комфортно.


Також дуже відкритою до маркетингових підходів була “Нано клініка”, у якій я працювала. Там у мене виникла ідея зняти рекламний ролик до Дня здорових ясен. З натхненням займалася його створенням. Після виходу ролику, ми отримали купу позитивних відгуків від пацієнтів і продовжували створювати інші ролики. Щоправда, я вже там не працювала, але ця клініка стала клієнтом нашої продакш-агенції.




– Як відбувався перехід у маркетинг?


– Коли стала вигорати у своїй попередній професії, у компанії чоловіка був період росту та кадрових змін. На той момент я максимально зменшила кількість своїх змін у клініці, чоловіку потрібна була допомога з документацією, і я з радістю взялася за цю роботу. Спочатку допомагала йому з фінансами, податками, сама із задоволенням розібралася з усіма нюансами. Після цього ми запровадили CRM-систему, підбирали персонал і разом розбиралися, як все має працювати. Тоді ми активно аналізували нашу цільову аудиторію і почали будувати власну маркетингову стратегію. Це все народжувалося у безсонних ночах, численних суперечках, але все ж ми продумали створення компанії покроково. У рамках цієї роботи я ще більше закохалася у маркетинг.


– Які знання потрібно було освоїти для переходу в нову професію?


– Я не отримувала вищої освіти у цій галузі. Працюючи стоматологом, відвідувала семінари з маркетингу для лікарів. Коли почала займатися маркетингом, то думала над другою вищою освітою саме в цій сфері. Для того, щоб отримати відповідний диплом, мені потрібно було навчатися лише два роки. Проте я вирішила піти іншим шляхом. Проходила безліч курсів, навчалася стратегічного маркетингу в KAMA (Kyiv Academy of Media Arts). Також було дуже багато індивідуальних навчань: персональні заняття з лекторами пройдених курсів.


– Які складнощі переходу були на вашому шляху?


– Вони є і зараз. Тому постійно перебуваю у процесі навчання, доводиться читати дуже багато профільної літератури.


– Якби повернутися до моменту вибору професії: ви обрали б спеціалізацію маркетолога?


– Я не шкодую витраченого часу на освіту в сфері стоматології. Але зараз у маркетингу є дуже круті спеціалісти мого віку, які пішли цим шляхом з самого початку. Постійно думаю над тим, що я упустила час і тепер не така експертна, як могла б бути. Тому часто відчуваю дискомфорт, що потрібно мені вивчити удвічі більше, щоб дорівнятися до конкурентів. Але мене це не лякає, а навпаки мотивує, що треба йти вперед і навчатися.


– Якщо порівняти колишню і теперішню професію: де вища заробітна плата, де більше нематеріальних «плюшок»?


– Гарний фахівець завжди отримує гарну зарплату, незалежно від того, працює він маркетологом чи стоматологом. Тому порівнювати заробітні плати у двох сферах – неправильно.


Маркетологи, які працюють у великих компаніях, часто отримують багато «плюшок»: корпоративні абонементи у спортзал, подарунки, знижки тощо. У стоматології – не так.


У медицині в цілому немає маркетингу, і це дуже сумно. Тут найбільше помітні відбитки совка, там все строго. Сучасні корпоративні культури зовсім інші: там дружні стосунки у колективі, тімбілдинги, безліч заохочень для працівників.


– З якими проблемами в колективі ви стикалися у двох спеціальностях? Де їх було більше?


– Якщо говорити про хірургію, то жінці там доводиться важко. Там існує дуже багато стереотипів у колективі. Коли потрапила на спеціалізацію в ЩЛХ (щелепно-лицева хірургія – прим. ред.), то цікаві, важкі операції завжди робили чоловіки, а щось дрібне та непрестижне діставалося жінкам. У загальному, і в стоматології, і в маркетингу, з колективом складаються гарні відносини, якщо не хитрувати, ретельно виконувати свою роботу, не підставляти інших тощо.




– Чи збіглися ваші очікування від переходу в іншу сферу з реальністю?


– Коли була в медицині, я просто хотіла втекти звідти. У мене не було ніяких очікувань, я до кінця не знала, що буду саме в маркетингу. Коли потрапила в SAHAL, було абсолютно без різниці, чим я буду займатися. Точно знала лише те, що більше не хочу лікувати зуби. Мій перехід був дуже плавним. Коли я спробувала себе в маркетингу, тоді зрозуміла, що ось це дійсно те, що мені потрібно.


Перевага моєї теперішньої роботи в тому, що я не просто сиджу в маркетингу і нічого іншого не роблю, а маю можливість зануритися в різні сфери. І це дуже круто.


Я дізнаюся багато нового, читаю різні книги, спілкуюся з людьми різної спеціалізації. Потреба постійного навчання, пізнання нового – тримає в тонусі, надихає, і, мені здається, так буде завжди.


– Не шкодуєте про своє рішення змінити професію?


– Особисто мій етап перекваліфікації був легким. У мене була підтримка як моральна, так і фінансова. Можливо, якби цього всього не було, я не могла б наважитися на різкий перехід в іншу професію. За інших обставин, все одно не залишилась би у стоматології, але перехід був би набагато повільніший. Можливо, пішла б у фармбізнес, який близький до медицини та знайомий мені. Це було питання часу, але я точно поміняла б класичну стоматологію на маркетинг.




Я довго вагалася перед тим, як остаточно вирішила перейти в іншу професію. Заспокоїла себе тим, що якщо щось не вийде, завжди можу скласти кваліфікацію і повернутися до лікування. Жодного разу не пошкодувала про своє рішення змінити професію.


У маркетингу дуже багато варіацій. Коли ти лікар – ти або лікуєш, або викладаєш, все. Маркетолог – універсальний, він може йти в будь-яку сферу, створювати нові продукти, постійно розвиватися.


– За що ви любите свою професію? Що вас надихає?


– У маркетингу яскраво бачиш, чого не знаєш. Бачення того, що десь не дотягуєш, – неабияк мотивує. Всередині живе постійне бажання рухатися вперед. У боротьбі з конкурентами в маркетингу завжди є спортивний інтерес, відчуття драйву, що не відпускає ні на хвилину. У медицині такі емоції дуже швидко закінчилися.


Фото надані спікером.


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб читати найсвіжіші статті, брати участь в опитуваннях і дізнаватися про актуальні вакансії!