Фармацевтична індустрія є частиною критичної інфраструктури, адже від її роботи залежить не тільки здоров’я, а й життя українців. Через повномасштабну війну росії проти України компанії змушені адаптуватися до багатьох нових викликів у підтримці бізнесу, команд та держави: про це розповіли експерти під час онлайн-зустрічі від robota.ua.


У матеріалі досвідом роботи діляться:


    

  • Євгенія Піддубна, директор з корпоративних комунікацій, «Фармак»
    • 

  • Надія Штепа, керівник відділу підбору та адаптації персоналу, «Фармак»
    • 

  • Станіслав Рачкевич, директор проєктного офісу, корпорація «Артеріум»
    • 

  • Анна Єгорова, керівник корпоративного університету, корпорація «Артеріум»
    • 





Євгенія Піддубна,

директор з корпоративних комунікацій, «Фармак»


Реакція галузі на війну 


З огляду на повідомлення про загрозу повномасштабного вторгнення, ще до 24.02, компанія розробила план безперервності бізнесу при різних сценаріях розвитку подій. Він включав заходи за різними напрямками (безпека, виробництво, технології, комунікації, команда тощо). Перший сценарій базувався на статусі-кво у ситуації та передбачав відносно незначні ризики (наприклад, виїзд частини працівників або посилення кібератак). Другий – загострення війни в окремих регіонах, при якому, відповідно, і ризики більші. Третій – війна на всій території України, вважався найменш вірогідним, проте саме він, на жаль, і справдився.   


Ще до початку вторгнення СЕО постійно підтримував комунікацію з командою, щоб працівники розуміли, як компанія готується до можливої повномасштабної війни. У повідомленнях спиралися на опитування українців, які показували: люди очікують від роботодавця підтримки не тільки персоналу, а й держави, армії та суспільства. 


24 лютого «Фармак», як і більшість компаній галузі, тимчасово призупинила виробництво. Наш великий склад готових лікарських препаратів, сировини та пакувальних матеріалів було вщент знищено. Через активні бойові дії, з перших днів не було жодної можливості вивезти звідти товар вартістю 1,5 млрд гривень.


Фармацевтика – це стратегічно важлива галузь, медикаменти мають бути на фронті, в аптеках та в лікарнях, адже від цього залежить здоров’я й життя людей, військових та цивільних.


Тому на початку березня, незважаючи на проблеми з постачанням та логістикою, ми перезапустили виробництво, попри усі наявні ризики. Лабораторія з Харкова була релокована до Києва.


Компанія домовилася зі своїми європейськими партнерами та організувала доставку дефіцитних ліків за переліком МОЗ, що були відвантажені на гуманітарний штаб МОЗ. Частина ліків від партнерів була отримана безкоштовно, частина – закуплена «Фармак» за собівартістю. На сьогодні загальна вартість поставлених таким чином лікарських засобів та медичних виробів склала 1,8 млн євро. А благодійний фонд родини Жебрівських виділив 13,5 млн грн на ліки та інше забезпечення для військових частин.


Наразі ситуація стабілізується. Гострий дефіцит лікарських засобів подолано завдяки роботі українських виробників, імпорту та гуманітарній допомозі з-за кордону. Поступово відновлюється й експорт за позиціями, які не є дефіцитними в Україні.


Основні виклики та акценти в роботі 


Насамперед – це безпека працівників (виробництва, офісу, логістики), а також активів. У перші дні повномасштабної війни частина співробітників вимушено переселилися у більш спокійні регіони України або виїхали за кордон. Наразі більшість наших колег вже повернулися або планують повернутися найближчим часом.


Один із пріоритетів компанії та держави загалом – створити умови, щоб ті, хто виїхав, хотіли повернутися жити й працювати в Україну.


Також важливим є бронювання, тобто відстрочка від мобілізації, військовозобов’язаних співробітників на ключових для підприємства позиціях.


Обсяги ринку знизилися через від’їзд за кордон мільйонів українців, які складають велику частку ЦА фармринку (діти, жінки, літні люди), та тимчасову окупацію територій. Одна з цілей української фарми – нарощування обсягів ринку та потужностей до передвоєнного стану (зокрема, за рахунок експорту). Також для забезпечення ринку важливе швидке отримання реєстрацій, дозволів, сертифікатів. 


Ускладнено доступ до сировини, тому ведеться робота з міжнародними партнерами щодо пріоритетності й фінансових умов постачання. І представники багатьох держав, дружніх Україні, готові йти на поступки. 


Багато обмежень є й у логістиці – Україною та міжнародній (зважаючи на блок-пости, заблоковані порти, пошкоджені дороги тощо). Також із викликів слід відзначити брак обігових коштів, ускладнення доступу до кредитування, дефіцит палива.


Компанія бере участь у робочій групі Національної ради з відновлення України від наслідків війни та вносить свої пропозиції, щоб галузь стабілізувалася та мала подальший розвиток. 


Трансформації в компанії, спричинені війною 


Загалом пріоритети не змінилися – це фокус на якості, турбота про співробітників (зокрема, фінансова підтримка), допомога суспільству, освоєння нових ринків експорту. 


Водночас з’явилися нові вимоги з міркувань безпеки (ми повністю переоблаштували укриття). Для синхронізації управління у перші місяці частіше проводилися директорати, але на сьогодні ми вже майже повернулися до довоєнного режиму роботи в цьому плані. Компанія швидко адаптується до нагальних потреб системи охорони здоров’я, оперативніше приймаються рішення. Особливого значення здобув електронний документообіг. Скорочуємо витрати за певними статтями, деякі інвестиційні проєкти заморожені.


Стратегічні плани та точки росту 


Попри війну компанія прагне виконувати стратегічні та тактичні плани. Головна мета – перемога України. Також серед орієнтирів – освоєння нових технологій виробництва ліків, розвиток в Україні діагностичного напрямку, потенціал для розширення експорту, міжнародна співпраця та рух до ЄС, що також відкриє нові можливості для експорту ліків українського виробництва. 


Читайте ще: Сфера маркетингу під час війни: кейси Optimum Media OMD, Havas Village Ukraine, Senate та IAMIDEA




Надія Штепа,

керівник відділу підбору та адаптації персоналу, «Фармак»


Турбота про людей та утримання персоналу 


Працівникам, які втратили житло, та їхнім родинам компанія пропонує оплатити три місяці проживання в Києві. Скорочення не проводилося. Збережені зарплати, програми страхування, соціальні пакети (за виключенням деяких опцій, наприклад, придбання книжок та відвідування спортзалу коштом компанії). Колегам, які не мають можливості працювати, виплачуються компенсації. Протягом перших тижнів війни проводилися майндфулнес-практики онлайн.


Кожний керівник відстежує статуси своїх працівників – зокрема й тих, які виїхали в більш безпечні регіони України та за кордон (де вони перебувають, чи потребують допомоги, чи планують повернення тощо). 


Комунікація топ-менеджерів та лінійних керівників із командами з початку вторгнення та досі є пріоритетом.


Команда на постійному зв’язку через усі доступні канали – особисте спілкування, розсилки, внутрішню соцмережу, корпоративний журнал тощо. Це додає співробітникам впевненості в тому, що компанія робить максимум для збереження стабільності та стійкості, навіть у надскладних умовах. Саме ефективні комунікації та турбота про команду допомагають утримувати персонал. 




Станіслав Рачкевич,

директор проєктного офісу, корпорація «Артеріум»


Перші виклики в умовах війни 


Компанія має два виробництва, в Києві та Львові. Насамперед викликом для бізнесу стала логістика. Склади на Київщині продовжували роботу навіть в умовах окупації та бойових дій. Частина продукції була перевезена з Києва на нові склади на заході України. Довелося перебудувати логістичні ланцюжки. Через заблоковані порти доставка в Україну деяких матеріалів для виробництва (наприклад, ампул та інфузій) – зупинилася, і компанія була змушена шукати альтернативні шляхи доставки. Умови щодо оплати та доставки з партнерами з-за кордону також довелося переглядати. 


Ключові дистриб’ютори компанії в перші тижні війни теж переживали кризу, тож будували нові канали. Зокрема, напряму з кінцевими точками (аптеками). Також компанія доставляла ліки власним транспортом, через медичних представників, де в них була найбільша потреба (наприклад, медичні заклади).


Щодо законодавства, найбільше на фармацевтичну галузь вплинули зміни стосовно валютного контролю, критичного імпорту, закриття реєстрів.


А також мобілізації працівників певних професій – їх збереження надзвичайно важливе, адже робота галузі є критичною для держави, а навчання фахівця для виробництва триває від 30 до 90 днів. 


Суттєво змінився продуктовий портфель. За деякими позиціями (наприклад, інфузійні, кровоспинні, антибактеріальні препарати) – потреби зросли в кілька разів. Зокрема, компанія надає такі препарати ЗСУ та волонтерським організаціям.


Великі проєкти, пов’язані з розвитком (розбудовою інфраструктури, модернізацією, розробкою нових продуктів) – тимчасово призупинені. Компанія перейшла від довго- та середньо- до короткострокового планування. 


При побудові стратегії «Артеріум» розглядає різні сценарії розвитку подій, але фокусується на оптимістичному. Після перемоги Україна має потенціал стати фармацевтичним хабом для всієї Європи – це сильна, структурована та готова до розвитку галузь. 




Анна Єгорова,

керівник корпоративного університету, корпорація «Артеріум»


Збереження команди та відновлення роботи


На початку повномасштабної війни виробничі процеси призупинилися, а частина працівників виїхали з рідних міст та з України. Проте компанії вдалося швидко відновити виробництво. Зокрема, завдяки тому, що фахівців готували як «універсальних», вони заздалегідь опанували кілька напрямків роботи. Однак дефіцит за певними професіями все одно є. Подолати його допоможе додаткове навчання фахівців. 


Основним завданням стало збереження персоналу. Скорочення не проводилися, зарплати виплачувалися пропорційно завантаженості виробництва. Водночас частина працівників переорієнтувалася – наприклад, залучені до роботи у волонтерському центрі компанії у Львові, займалися питаннями переселення, комплектували аптечки для ЗСУ тощо.   


Нові акценти в HR-процесах 


Рекрутинг продовжується. Проте фахівці з підбору займаються не лише наймом у компанію, а й консультують щодо пошуків роботи людей, які переїжджають з інших регіонів. Також компанія відгукується на прохання та пропонує вакансії персоналу інших виробників – наприклад, компанії з Донеччини, яка припинила діяльність.


Комунікації трансформувалися. З перших днів топ-менеджери та лінійні керівники тримають із колективом зв’язок, щоб інформувати та підтримувати людей. 


Змінився й процес адаптації. Наприклад, працевлаштовано людей із гарячих точок – міст Донеччини, зокрема й Маріуполя. Щоб допомогти їм адаптуватися, до роботи залучатиметься також штатний психолог. 


Компанія підтримує працівників-батьків. Якщо дитячі садочки не працюють і немає з ким лишити дітей, їх можна приводити на роботу – є спеціальна програма та співробітники, які доглянуть за малюками.


Не втрачає своєї цінності, а навіть навпаки – культура wellbeing.


Ефективно вчитися навіть в умовах війни допомагає система дистанційного навчання, запроваджена ще чотири роки тому (включає і робочі професії, і софт-скіллз). Швидше приймати рішення та отримувати результати допомагає електронний документообіг. Наразі сформована лідерська програма – одна з американських бізнес-шкіл безкоштовно підготувала навчальний курс для розвитку лідерів компанії (з бізнес-стратегії, комунікації, лідерства тощо).


Одне з важливих питань – формування бренду роботодавця, для якого повномасштабна війна стала перевіркою. Фармацевтичним компаніям важливо докладати зусиль для утримання фахівців, зокрема й молодих – хіміків, технологів тощо, щоб вони бачили перспективи розвитку в Україні. 


Для подальшого розвитку, міжнародної співпраці, залучення талантів фармацевтична галузь України має й надалі реалізовувати свій потенціал. Зокрема, з погляду діджиталізації українські фармвиробники вже мають більше здобутків, ніж навіть провідні світові гравці. 


Читайте ще: Галузь E-commerce під час війни: як компанії підтримують бізнес, команди та державу


Переглянути онлайн-запис зустрічі можна за посиланням: