Про Budni
Наші продукти
Попри те, що будні більшості українців через війну наразі нічим не відрізняються від вихідних, відпочивати потрібно. Сезон відпусток, до якого ми так звикли і на який так сильно чекали, так чи інакше настане. Проте з об’єктивних і зрозумілих причин він буде інший. Про особливості відпусток під час воєнного стану в Україні розповідає експертка. Відповіді на актуальні запитання – у матеріалі.
Марія Рокотян,
адвокатка АО «Елегіт»У яку відпустку може піти співробітник під час війни?
З моменту, коли став чинний Закон і до закінчення воєнного стану, відпустки надаються відповідно до ст. 12 цього Закону.
Отже, у воєнний період існують деякі обмеження, які стосуються надання відпусток окремим категоріям співробітників, наприклад, тим, які працюють на об’єктах критичної інфраструктури.
Під час війни працедавець має право не пустити такого співробітника у будь-яку відпусту, проте є винятки – відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років.
Якщо співробітник не працює на об’єктах критичної інфраструктури, він може піти у будь-яку відпустку, наприклад, щорічна основна, додаткова або навчальна відпустка тощо, якщо і співробітник, і працедавець погодили її.
Порядок надання відпусток в період війни
У воєнний період щорічна основна та інші види оплачуваних відпусток працедавець надає відповідно до затвердженого графіку.
Період щорічної відпустки у межах, які установлені графіком, узгоджують співробітник спільно з працедавцем. Останній повинен у письмовому вигляді повідомити співробітника про дату, коли починається відпустка, за 2 тижні до початку.
Працедавець має право, але не зобов’язаний, надати відпустку поза графіком, а також відмовити, якщо вона не запланована.
Проте, це не стосується співробітників, які можуть йти у щорічні відпустки в зручний для них час. Це стосується:
Якщо співробітник виявив бажання, працедавець може надати відпустку без збереження зарплати на термін, який вони узгодили разом.
Під час війни, якщо працедавець і співробітник дійшли згоди, піти у відпустку може фактично будь-який співробітник. Навіть ті співробітники, які працюють на об’єктах критичної інфраструктури, можуть піти у відпустку, проте під час дії воєнного стану працедавець може відмовити в її наданні.
Щодо оплачуваної відпустки, то її обов’язково надають жінкам у зв’язку з вагітністю та пологами та після її закінчення, а якщо співробітниця виявила бажання – то й відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років. В обов’язковому порядку працедавець повинен надати відпустку без збереження зарплати громадянам, які зазначені у ч. 1 ст. 25 Закону.
Як йдеться у Законі, в період війни щорічна основна відпустка може тривати не більше ніж 24 к. д. Якщо її тривалість перевищує 24 к. д., то різниця днів відпустки надається після війни.
Також Законом скасовано обмеження щодо 15 днів відпустки без збереження зарплати, якщо співробітник і працедавець це погодили. До закінчення війни співробітник може піти у відпустку без збереження зарплати, яка передбачена ст. 26 Законом, на необмежений термін.
Попри війну, порядок компенсації за невикористані дні відпустки не змінився.
Якщо співробітника звільняють, йому виплачують грошову компенсацію за всі невикористані ним дні щорічної відпустки (ч. 1 ст. 24 Закону). Також це стосується додаткових відпусток співробітникам, які мають дітей/повнолітню дитину-особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.
Також ВРУ зареєстровано проєкт Закону, яким пропонується доповнити ч. 1 ст. 12 Закону пунктом, в якому йдеться про те, що у випадку, якщо співробітника звільняють у період війни, він може розраховувати на грошову компенсацію за всі невикористані ним дні щорічної основної відпустки. Дане доповнення узгоджується з нормами законодавства, які діють у мирний час.
Читайте більше за тегами: