"Абсольвент": чому молодь обирає стажування у «Кредобанку»

Сьогодні студентам у пошуках нової роботи є з чого вибирати: роботодавці пропонують як варіанти підробітку, так і можливості ознайомитися з майбутньою професією, пройшовши стажування. Але іноді студенти розчаровуються у стажуваннях, бо їм пропонують або легку, або рутинну роботу, яка не заохочує залишатися в професії. Та не все так погано – ми знаємо, як мінімум, один яскравий виняток – стажування, яке дозволяє студенту не тільки дізнатися більше про майбутній фах, але й спробувати цю роботу в реальних завданнях та процесах. Польський банк «Кредобанк» залучає студентів на програму “Абсольвент”, яка допомагає їм не тільки на практиці зрозуміти усі нюанси роботи банківської установи, але й стати фахівцями банківської справи. Про подробиці програми нам розповіла Наталія Козак, начальник відділу підбору і адаптації персоналу ПАТ «КРЕДОБАНК».

Наталія Козак, начальник відділу підбору і адаптації персоналу ПАТ «КРЕДОБАНК»

– Наталю, розкажіть, будь ласка, з чого все почалося?

– Ми давно працювали з вузами. В 2016 році Марина Саприкіна, директор Центру розвитку корпоративної соціальної відповідальності, запропонувала «Кредобанку» приєднатися до «Всеукраїнського пакту заради молоді – 2020». Для нас це стало поштовхом до розробки цікавої програми для молоді. На той час розробили програму, яка мала тривати 13 місяців. За перший місяць стажування молоді люди мали змогу ознайомитися зі структурою банку, потім по три місяці попрацювати в різних департаментах головного банку. Ми створили 25 робочих місць – з посадами, технікою та окремим фондом оплати праці. Відвідували вузи, збирали анкети, спілкувалися з кандидатами. Потім було тестування, інтерв’ю зі студентами і вибір 25 найбільш успішних – потенційних учасників на програму “Абсольвент”, що польською означає випускник. Це був перший рік.

Пізніше ми зрозуміли, що 13 місяців – це задовго. Ми скоротили програму до 10 місяців: перший місяць триває загальне знайомство з банком, а потім можна попрацювати в різних його департаментах. Але ми коригували цю програму – якщо людина одразу себе знайшла в департаменті, керівник дає позитивні рекомендації, то ми даємо можливість одразу перейти на постійну роботу в конкретному департаменті.

Вже 15 учасників стажування працевлаштовані в штат, вони достроково розривають договір за програмою “Абсольвент” і переходять на роботу на постійній основі на реальну посаду.

Це була програма в головному банку, але цьогоріч ми запустили пілот-проект – в червні стартували з аналогічною програмою у відділеннях банку у місті Львів. Нами було створено п’ять нових штатних одиниць, і стажери вже приступили до роботи. Єдина відмінність – у відділенні програма триває три місяці. Побачимо, як себе зарекомендує пілотний проект.

– А як себе почувають ті, хто вже пройшов цю програму?

– Давайте запитаємо в них. Свої історії розкажуть Зоряна та Андрій. Зоряна – це наш перший випускник програми “Абсольвент-2016”, Андрій – випускник програми “Абсольвент-2017”.

Андрій, випускник програми “Абсольвент-2017”.

– Андрію, вітаю. Розкажіть, чому ви обрали саме програму «Кредобанку»?

– До нас прийшли в університет, дуже інформативно все представили – наскільки це круто і корисно, як для стажування та першої роботи. Це і спонукало обрати даний варіант. Серед інших варіантів були такі, як офіціантська, кур’єрська справа, літній підробіток. А тут запропонувати перспективну роботу в банку з топ-10, на хороших умовах, з подальшим працевлаштуванням.

– А чи не відлякувала бюрократизація банку, що треба багато чого вчити – регламенти, процедури?

– Так, мені було лише 20, і було таке відчуття, що я не хочу займатися нудною роботою. Але все не так, робота виявилася дуже цікавою, працювати з паперами майже не довелося, лише з операційними системами, з працівниками. Це дуже цікаво.

– Як саме проходила програма?

– Спочатку мене запросили на співбесіду. В ході розмови, як я зараз розумію, обиралися потенційні департаменти саме для мене. Запитували, які предмети я любив в університеті, де я краще себе почуваю – в цифрах чи документації. Я залишився на весь період стажування у департаменті малого і середнього бізнесу, оскільки зміг себе реалізувати та сподобався керівництву, і мені сподобалося. Було б корисно попрацювати в інших департаментах, я б зрозумів усю діяльність банку детальніше, але я обрав залишитися, оскільки подумав, що краще детально розберу цей напрямок.

– Чи допомогло стажування у банку в написанні дипломної роботи?

– Моя дипломна робота повністю заснована на діяльності банку. Для цього я спеціально попередив викладачів в університеті, що працюю в банку, і хотів би висвітлити тему, яка стосується саме фінансової установи, а не якогось підприємства, про яке я нічого не знаю. В результаті мені запропонували тему по «Кредобанку», і я захистив диплом бакалавра. Далі піду на магістратуру, але продовжу працювати. Адже весь четвертий курс поєднував роботу і навчання. Тут дуже лояльно ставляться до необхідності завершити навчання, мене завжди відпускали, коли потрібно, але і я робив це в міру: відпрошувався на важливі пари, екзамени. Коли готувався до диплому, міг відпроситися на 3-4 дні, і це не ставало проблемою ні для керівника, ні для моєї подальшої роботи.

Помилки трапляються. Спочатку було страшно, здавалося, що мене розірвуть, але ні – казали, що на помилках вчишся і що хто не помиляється, той не працює.

– Чи не втратили ви в якості навчання через поєднання з роботою?

– Навпаки, я більше отримав. Коли у тебе повний робочий день, ти відчуваєш себе в тонусі і прагнеш вивчення нового. Так само і в навчанні – лекції були для мене більш плідними, швидко все здавав, без води, структуровано. Сесія під час роботи була більш успішною, ніж на курс раніше.

– Практичне підґрунтя допомогло?

– Так.

– Що було найважчим в програмі чи після її закінчення?

– На будь-якій роботі в перший тиждень у мене було непереборне бажання все кинути, тому що все нове, і здається, що це дуже важко. В перший же день у департаменті мені дали велику роздруківку кредитної політики банку, і сказали прочитати і виділити, що незрозуміло. Я читав і мені здавалося, що це щось неосяжне і що я не впораюся. Але я собі сказав, що треба лишитися, перетерпіти, і потім стане легше. Якщо узагальнити, то найважче – це потік інформації на початку, доводилося багато вчити.

– Якби у вас була можливість повернутися на рік назад і зробити вибір знову, що б ви зробили?

– Я б нічого не змінив, тут все створене для швидкої адаптації нових працівників.

– Ви вже мали якийсь досвід роботи?

– Я трішки працював кур’єром, офіціантом. Це був підробіток, але я вже розумів, як це – працювати на когось, виконувати завдання.

– Що б ви порадили студентам, які тільки обирають практику, роботодавця?

– Для мене завжди найважливіше – це люди. Зарплата, фінансові показники теж важливі. Але люди з тобою кожен день, і важливо те, як з тобою спілкуються. В університет до нас приходили представники різних компаній, які дуже добре орієнтуються в тому, що роблять. Але треба дивитися, наскільки ці люди хочуть, щоб ви прийшли до них.

– Чи не було розчарувань?

– Звичайно, в колективі завжди є моменти, коли думки не збігаються, але приємно, що ніколи не доходить до сварки. В нас будь-який конфлікт є конструктивним, є вирішення, розмова – і все, немає негативного ефекту, тільки позитивний для нашої справи.

– А що найсвітліше з програми згадується?

– Я не встиг зрозуміти, помітити момент, коли все вже було добре, спілкувався с колегами на «ти», мені давали важливі завдання. Дуже швидко я став своїм і почав розуміти, що я роблю і навіщо.

– А чи не було страху перед відповідальними завданнями?

– Так, помилки і досі є. У мене в обов’язках є щотижневе подання даних у правління, комітети. І помилки трапляються. Спочатку було страшно, здавалося, що мене розірвуть, але ні – казали, що на помилках вчишся і що хто не помиляється, той не працює. Ставлення нормальне.

– На що може очікувати студент, який захоче приєднатися до програми?

– Перш за все треба розуміти, що тут допоможуть – з адаптацією, поєднанням роботи з навчанням, – створять хороші умови праці, поговорять, посміються. Нудно не буде. А ще 10 місяців досвіду, поки ти ще вчишся у вузі, – це вагомий плюс. Коли я буду випускатися, то вже матиму хороший стаж.

– Чи не прагнули ви навчатися та працювати у Польщі чи Чехії?

– Не думав, не було змоги і бажання їхати за кордон, хотів закінчити університет у Львові, і вже далі, можливо, здобувати другу освіту за кордоном. Це перспективно для майбутнього, але мене чомусь не тягнуло до цього.

Коли в мене питають, чи мені подобається робота – я завжди кажу, що коли прокидаюсь вранці, у мене немає відчуття, що я йду на роботу. Я йду в місце, де приємні люди, робити справу, яка пришвидшує час, я не роблю того, що мені не подобається, робочий день проходить швидко і приємно – спілкуюсь, вчуся, розвиваюся, і не встигаю зрозуміти, як я вже вдома, можу йти гуляти з друзями, відпочивати і так далі.

Зоряна, випускник програми “Абсольвент-2016”

– Зоряно, розкажіть, будь ласка, чому з усіх пропозицій для молоді Львова ви обрали саме «Кредобанк» та програму “Абсольвент”?

– Я була на 5 курсі, нам треба було проходити практику, і тут до нас прийшли з «Кредобанку», розказали про програму. Мені вона здалася дуже цікавою. Особливо тим, що буде можливість надалі працевлаштуватися. Оскільки я ніколи до цього ніде не працювала, мені було дуже цікаво. Нам пропонували багато можливостей, ми могли спробувати себе в різних департаментах. Це був мій перший досвід.

– Яка у вас освіта? Чому вам була цікава робота в банку?

– У школі мені подобалася математика, а фінанси близькі до неї, тому я обрала цю сферу.

– Не пошкодували?

– Ні, жодного разу.

– Ви пройшли через усі департаменти?

– Так, через усі. Перший департамент був пробний, проходили місяць, а далі у трьох департаментах були по три місяці. Ми працювали як повноцінні працівники – з 9 до 18.

Спочатку я була у відділі контролю якості, який працює зі скаргами, потім пішла в центр кредитного аналізу, про що також не пошкодувала. Зараз вирішила повернутися знову до відділу контролю якості, але працюю вже не зі скаргами, а з аналітикою самого відділу.

Робота в банку більш престижна, стабільна. Може, в іншому місці можна мати більшу зарплату, але тут тобі дають шанс себе проявити, дають можливість розвиватися, дбають про тебе, допомагають.

– Інколи студентам дають тільки прості, рутинні базові завдання. У вас було так само, чи все-таки глибоке включення?

– Спочатку ти вчишся, але потім вже працюєш як повноцінний працівник – тобто, це глибоке включення. У відділі контролю якості мені давали можливість телефонувати до клієнта, спілкуватися, дізнаватися, що не влаштовує. В центрі кредитного аналізу – доручали розглядати кредити, звісно, під наглядом керівника, вона все перевіряла, затверджувала, оскільки я стажер. Тобто, тобі дають спробувати усе у відділі. Але мені найбільше подобається аналітична робота. Саме цим я і буду займатися.

– У мене є відчуття, що для вас скорегували функціонал, щоб ви могли займатися улюбленою справою.

– Ця посада нова, але вона давно планувалася.

– Що потрібно було зробити, щоб стати учасником програми?

– Був відбір, усі учасники заповнювали анкети – там були питання на логіку, на приклади з життя. Потім ми проходили співбесіди, і там у нас питали, чим би ми хотіли займатися. Ми довго проходили відбір, багато людей хотіли потрапити.

Найбільш сильне враження справило те, що стажерам довіряють відповідальну роботу, як повноцінним співробітникам. Колись давно я проходила практику в іншому банку, і там нам дозволяли лише займатися архівом. А тут відразу дають серйозні завдання, і ще й зарплату за це виплачують. Страх був, але можна було звернутися за порадою до керівника. Був наставник, але також можна було обрати будь-якого працівника і вчитися у нього, переймати досвід. Моя наставник радила мені пробувати себе на різних ділянках роботи, дивитися, хто що робить, запам’ятовувати, знайомитися. І це дійсно працює.

– Щоб почати працювати в банку, потрібно було скласти ще якийсь іспит після стажування?

– Ні, не потрібно. Керівник бачить, що я вмію, можу, і пропонує роботу відповідно до цього.

– Якби п’ятикурсники спитали у вас поради, чи потрібна ця програма, що б ви їм сказали?

– Однозначно, так. Ти сидиш в інституті і не знаєш, як працює банк. А тут ти пробуєш, шукаєш себе.

– А що робити людям, які ще не знають, чим хочуть займатися? Не знають, чи варто їм працювати в банку? Чому банк – краще місце роботи ніж контакт-центр чи ресторація?

– Робота в банку більш престижна, стабільна. Може, в іншому місці можна мати більшу зарплату, але тут тобі дають шанс себе проявити, дають можливість розвиватися, дбають про тебе, допомагають. В банку почуваєшся більш впевнено, і з часом можна досягти великих грошей, якщо це твоя ціль. Головне – проявляти себе.

– Якою було ваша ціль, що було важливо для вас?

– Залишитися в банку на постійну роботу, бо мені дуже сподобалися і сама установа, і колектив. Треба було просто добре робити свою роботу, виконувати обов’язки – нічого надзвичайного. І мене запросили залишитися.

За час стажування у центрі кредитного аналізу я багато дізналася про кредитні ризики, багато взяла для своєї роботи з порад моїх наставників і колег. За диплом я отримала «п’ять»

– Що на стажуванні було найбільш складним?

– Можливо, деколи бракувало уваги. Якщо хтось казав, що хоче подивитися, повчитися, то ніхто не відмовляв. Але треба було самому трошки підтягуватися до людей.

– Зараз ви фахівець відділу. А що далі?

– Поки що не знаю, але сподіваюся, що мені дадуть можливість щось пропонувати, якісь зміни. Буду старатися так само себе проявити.

– Як ви обирали тему дипломної роботи?

– Це було ще до того, як я прийшла сюди. Диплом писала на тему оцінки кредитоспроможності позичальників. Тому я одразу сказала у банку, що мені було б цікаво попрацювати у відповідному відділі, щоб дізнатися, як воно відбувається в реалі. І за час стажування у центрі кредитного аналізу я багато дізналася про кредитні ризики, багато взяла для своєї роботи з порад моїх наставників і колег. За диплом я отримала «п’ять».

– Якою ви бачите свою кар’єру в банку через п’ять років?

– Навіть не знаю. Було б добре освоїтися в новому колективі, принести результат, і щоб це оцінили. Для мене це важливо – почути: «Оце ти класно придумала», «Це дійсно працює».

– Багато студентів зі Львова хочуть навчатися, наприклад, у Польщі. Чи це було для вас цікаво?

– Так, але я якось запізно про це дізналася, і я не знаю польської. Я вважаю, що це дуже перспективно для молоді, бо вони так само можуть працювати в нашому банку в Польщі. Це непоганий досвід.

– А чи можете ви вивчати польську і стажуватися в рамках банку в колег з Польщі?

– Так.

– Наразі у Львові є багато програм стажувань у банках, страхових. На що ви порадите звертати увагу при виборі програми, щоб не витрачати марно час?

– Нам навіть викладачі розказували, а також були відгуки одногрупників та друзів про те, де програми нічого не дають. Про «Кредобанк» якраз говорили, що там можна багато чому навчитися. Тому я й обрала цю програму.

– То те, що треба було багато чого вивчати – регламенти тощо, вас не злякало, а навпаки, було цікаво?

– Так. Програма дійсно дуже класна.