Про Budni
Наші продукти
У вас є питання щодо працевлаштування, зарплати, атестації, звільнення або дискримінації на роботі? Ви вважаєте, що роботодавець порушує ваші права? Або навпаки – не впевнені, чи законні ваші вчинки стосовно компанії?
Редакція The Point продовжує рубрику «Запитайте юриста». У коментарях до кожного матеріалу рубрики ви можете ставити запитання, пов’язані з вашими робочими правами та обов’язками. І ми попросимо експертів – провідних фахівців у сфері трудового права – роз’яснити спірні моменти.
«У яких випадках невідповідність працівника займаній посаді/виконуваній роботі є підставою для його звільнення з ініціативи роботодавця?», «Чи повинен роботодавець запропонувати працівнику іншу посаду або інші вакансії в компанії?», «Кого не можна звільнити за невідповідність займаній посаді?» – відповіді на запитання – у новому випуску рубрики.
Інеса Летич,
радник та керівник практики трудового права ЮФ «Астерс»Законодавство України, а саме чинний Кодекс у п. 2 ч. 1 ст. 40 однією з підстав для звільнення передбачає виявлену невідповідність співробітника займаній посаді/виконуваній роботі через недостатню кваліфікацію або стан здоров’я, що є перешкодою виконувати робочі завдання. На практиці використання подібної підстави для припинення трудових відносин викликає чимало складнощів.
Що таке невідповідність та її види
Уже із самого тексту статті вбачається, що законодавство розрізняє два види невідповідності як підстави для звільнення.
Очевидно, що правила звільнення будуть відрізнятися залежно від виявленого виду невідповідності.
Невідповідність через недостатню кваліфікацію – це неякісне виконання роботи чи неналежне виконання трудових обов’язків за умови, що вони викликані недостатньою кваліфікацією. Вина співробітника у такому неналежному виконанні обов’язків повинна бути відсутня. Якщо співробітник, наприклад, свідомо відмовляється працювати – він порушує трудову дисципліну.
Невідповідність внаслідок стану здоров’я – це повна/часткова втрата працездатності, що унеможливлює виконання роботи. Тимчасова втрата працездатності, зокрема, тривалий лікарняний/відсутність співробітника на роботі через тимчасову непрацездатність, не є причиною його звільнити.
У кожному випадку виявлена невідповідність повинна перешкоджати продовженню роботи. Наприклад, якщо співробітник заявляв, що вільно володіє певною мовою, що на практиці виявилося неправдою, звільнити його можна лише якщо посадова інструкція дійсно вимагає знання мови для виконання робочих завдань.
Безпосереднє рішення про невідповідність співробітника через недостатню кваліфікацію може прийматися як працедавцем, так і відповідною атестаційною комісією. Порядок прийняття такого рішення комісією визначений Законом. Зокрема, від атестаційної комісії може надійти пропозиція для працедавця:
Якщо співробітник відмовляється від переведення/навчання коштом працедавця, за результатами атестації працедавець може його звільнити.
Однак судова практика свідчить, що невідповідність співробітника може підтверджуватися не тільки матеріалами атестаційної комісії. Іншими доказами можуть бути показання свідків та інші об’єктивні дані про недостатню кваліфікацію: звіти, плани, доповідні тощо, які підтверджують неякісну/неналежну роботу. Отже, працедавець може звільнити співробітника за наявності будь-яких достатніх доказів недостатньої кваліфікації.
Невідповідність через стан здоров’я можна підтвердити висновком МСЕК, якщо співробітник має інвалідність та йому рекомендована інша робота, ніж та, яку він виконує. Причиною для звільнення в такому разі є також медичний висновок.
Цікаво те, що невідповідність повинна бути виявлена працедавцем уже в процесі роботи. Звільнити співробітника не можна, якщо працедавець при прийнятті особи на роботу знав про невідповідність. Наприклад, якщо співробітника свідомо взяли економістом без диплома про економічну освіту, звільнити його за це не можна, навіть якщо відсутність диплома буде перешкодою для виконання роботи.
Якщо співробітник потребує за станом здоров’я переведення на легшу роботу, то працедавець повинен це організувати (якщо працівник не проти). Робиться це на підставі медвисновку тимчасово/без часових обмежень.
Працедавець має право звільнити співробітника, якщо:
Право на звільнення співробітника залежатиме як від фактичної можливості його переведення на іншу роботу, так і від бажання самого працівника виконувати таку іншу легшу роботу.
Не потрібно забувати, що звільнення внаслідок виявленої невідповідності роботі – це вид звільнення за ініціативою працедавця, а тому співробітник матиме максимальний захист своїх прав.
Відповідно до ч. 3 ст. 40 КЗпП України, це не може бути причиною звільнення співробітника, якщо він знаходиться у відпустці чи на лікарняному. Також це не може бути причиною для звільнення, відповідно до ст. 184 КЗпП України, вагітних жінок та жінок, в яких є діти до 3-х р., одиноких матерів, в яких є дитина віком до 14-ти р. або дитина з інвалідністю. Звільняти неповнолітніх в принципі можна, проте лише у виняткових випадках та з обов’язковим працевлаштуванням.
Що стосується компенсацій співробітникові, якого звільняють внаслідок виявленої невідповідності роботі, то законодавець у цьому випадку не надто щедрий. Так, відповідно до ст. 44 КЗпП України, вихідна допомога співробітника складатиме лише одну заробітну плату. Звісно, виплачуються також інші, «стандартні» компенсації – зокрема, компенсація за невикористані щорічні відпустки.
Читайте більше за тегами: