Всесвіт дивний: він періодично посилає нам різних людей:  родичів, близьких, друзів, знайомих або просто миттєвих особистостей. Одні люди залишаються з нами назавжди, інші «губляться» після кількох років спілкування та залишають після себе спогади з різним післясмаком. Ми вирішили розібратись, як правильно «прощатись» з колишніми: будь то кохані, друзі, родичі або випадкові знайомі.


Що відбувається?


Розуміння того, що того, з ким ви були зв’язані довгий час певними відносинами, більше немає у вашому житті, змушує відчувати дискомфорт, тривогу та навіть страждання. Переживання через втрату відносин, питання до самого себе «чому так сталося», «може винен я», приводить до посилення негативних емоцій та живе всередині. Таким чином ми приносимо себе у своєрідну жертву: співчуваємо кому завгодно, але не собі. Так не годиться, потрібно з цього вибиратись – опрацювати та відпустити ситуацію. 


Відпустити – не значить забути


Багато хто не до кінця розуміє значення слова «відпустити». Ми плутаємо його з «забути», «ігнорувати», «не триматися за…». Правильне, за версією психологів, значення слова «відпустити» – переключитись з суб’єкту емоцій на інше. Ось декілька перших кроків, які варто зробити: 


    

  • Припинити цікавитись життям екса та бути у курсі всіх його (її) справ
    • 

  • Знайти плюси відсутності цих відносин та насолоджуватись
    • 

  • Бути готовим до нових відносин: кохання, дружби, підтримання стосунків на грунті загальних інтересів
    • 

  • Зрозуміти уроки та зробити висновки
    • 

  • Не триматись за минуле!
    • 



Щоб запустити процес правильного відпускання, просто необхідно зрозуміти, що ви ніколи не отримаєте бажаних відповідей на власні питання щодо ситуації. Зрозумійте, що тепер з цією людиною у вас не буде нічого спільного, не буде спілкування, вас більше нічого не пов’язує: прийміть це як належне. Варто залишити лише приємні спогади. Спрямуйте енергію на нові плани та проєкти.


План дій 


Визначте, чого ви очікуєте від наступних відносин (а вони обов’язково будуть), адже у вас уже є досвід, ви знаєте, кого хочете бачити поруч з собою.


Не сидіть біля телефону, чекаючи повідомлення. Ця людина давно живе своїм життям і вряд чи згадує про вас. Поставте на перше місце себе, а не людину, яка ставить вас на останнє.


Пам’ятайте: багато хто пройшов через подібну ситуацію. Якщо навчитись відпускати, можна зробити процес відчуження легким та безболісним.


А ще ми знаємо схему правильного «кармічного прощання» з іншою людиною. Звісно, вголос таке не завжди скажеш, але звернутись подумки дуже дієво, головне – усвідомлення сказаного. Отже, що робимо:


    

  1. Дякуємо (дякую за…);
    2. 

  2. Вибачаємось (навіть якщо нема за що, просто вибачаємось);
    3. 

  3. Пробачаємо (я пробачаю тобі ВСЕ);
    4. 

  4. Бажаємо всього найкращого (я хочу, щоб у твоєму житті було все добре);
    5. 

  5. Відпускаємо (прощавай).
    6. 



Наостанок згадаємо слова Стівена Кінга, які є дуже влучними до цієї теми: «Відчути себе непотрібним і піти – не означає програти. Терпіти байдужість та залишатись – це і є щохвилинна поразка».