Про Budni
Наші продукти
«Чому він не розуміє, що так поводитися не можна?!», «Я не буду з ним працювати, він не йде на діалог», «Я вже неодноразово озвучував проблему, але мене ніхто не чує», «Керівник мене не цінує», «А я попереджав, що буде конфлікт», «Клієнт не так все зрозумів». Всі ці вислови об’єднує одна й та ж думка: у ситуації винен хтось інший. І люди починають шукати інструменти, «магічні» методи, за допомогою яких можна вплинути на іншу сторону, змінити ставлення опонента, переконати в своїй правоті. Але такий підхід приречений на поразку.
Вирішити конфліктну ситуацію (а в деяких випадках і попередити її), ефективно взаємодіяти з іншими людьми можна лише тоді, коли ми насамперед здатні керувати собою та не перекладати на інших відповідальність за те, що відбувається з нами.
Що можна зробити?
Протягом конкретного періоду (наприклад, місяць) вести щоденник спостережень, в якому фіксувати: коли (дата, час), за яких обставин та у спілкуванні з якими людьми відчуваємо роздратування, негативні емоції (які саме), виснаженість та наші дії в цей момент (намагаємось донести свою точку зору/якомога швидше припинити спілкування/погоджуємось зі всіма словами опонента тощо).
Далі аналізуємо та узагальнюємо отриману інформацію. Можна скористатись такими питаннями:
Такий підхід дасть нам можливість визначити ті переконання, ставлення до конкретних ситуацій, почуття, з якими необхідно попрацювати. Наприклад, ми можемо виявити, що нас дратує конкретний тип особистості, або ми ніяковіємо в конкретних ситуаціях, через що не відстоюємо свою точку зору, що надалі вестиме до конфлікту з іншими людьми.
Наші дії можемо проаналізувати з точки зору стратегій виходу з конфліктної ситуації. Навпроти кожної ситуації позначимо обрану нами стратегію. Скористаємося моделлю Томаса-Кілмена, згідно якою є п’ять стратегій поведінки:
Нагадаємо, що немає однозначно поганої чи хорошої стратегії. Доцільність вибору залежить від ситуації, мети, планів на майбутнє. Але якщо є тенденція (в різних ситуаціях обирати одну й ту ж стратегію), варто замислитись та прояснити причини таких рішень. До того ж така тенденція може мати негативний вплив. Так, постійний вибір стратегії «конкуренція» може бути руйнівною для відносин, «пристосування» може призвести до внутрішньоособистісного конфлікту, «компроміс» в подальшому може сприяти новому конфлікту, «уникнення» унеможливлює ефективне спілкування надалі. Співпраця – найбільш ефективна стратегія, але, на жаль, нею неможливо скористатись, якщо друга сторона конфлікту не готова до діалогу.
Досить часто у вирішенні конфліктних ситуацій нами маніпулюють.
Чому маніпуляції – це погано? По-перше, це неекологічно щодо опонента. По-друге, нікому не сподобається, якщо без його згоди хтось намагатиметься керувати його діями, думками. Такі вчинки руйнують відносини.
Зазвичай, маніпулюють такими почуттями:
Конфлікт значно легше вирішити, якщо дивитись на нього свідомо, а не ігнорувати, ховатись чи звинувачувати когось. Перший крок до вирішення конфлікту – звернути на нього увагу. Наприклад, «Мені не подобається ця ситуація. Ми можемо її обговорити?»
Якщо людина постійно з кимось в конфлікті, це, найімовірніше, звичка, яка буде надалі лише руйнувати її. Варто відійти від цієї звички.
Надія Березова, HR-консультант, сертифікований коуч, викладач курсів HRM
Читайте більше за тегами: