Так склалося за законами природи: людство потребує спілкування, прийняття та безпеки. Заради цих відчуттів та якісного життя у соціумі будуються відносини: з коханою людиною, родинні, дружні, робочі. І дуже добре, коли взаємини позитивні, базуються на здоровому спілкуванні, обміні інформацією, підтримці, залишають приємний посмак та бажання спілкуватися надалі. Але буває, що пазл стосунків складається не так, як потрібно, і з’являється відчуття, що «щось не так». Незрозуміло, яким чином, але ми виявляємося «відповідальними, за тих, кого приручили». Людина «западає» на нас, бачить у нашій особистості шлях до покращення власного життя. Довіряє таємниці, ділиться важливою інформацією, знаходиться від нас в емоційній залежності. Відносини перетинають межі здорового глузду, стають важкими, токсичними та викликають напруження.


Незабаром помічаємо, що є лиш єдине бажання – опинитись якомога далі від нав’язливого суб’єкта, не бути мамцею і не мати ніякої відповідальності за «пусту полицю» у чиємусь світогляді. Редакцією вирішили детальніше розглянути прояви емоційної залежності, навчитись їх виявляти, та зрозуміти, як зробити спілкування екологічним.


Що таке емоційна залежність?


У силу своєї природи людина просто приречена мати безліч залежностей (засвоєних звичок): від їжі, напоїв, сексу, наркотиків, азартних ігор. Без звичного допінгу організм відмовляється нормально функціонувати.


Таким чином виявляється й емоційна залежність: одна людина не може жити без іншої. Головна її ознака – всі почуття і думки однієї людини починають крутитися навколо життя іншої.


І чомусь життя складається переважно з епізодів, коли емоційно залежний обирає для відносин людину, якій абсолютно байдуже на його почуття та життя. Залежний помилково вважає свої відчуття виявом любові або поваги до партнера. Однак у подібних відносинах не буває взаємності. Сильна особистість принижує слабшу. Емоційно залежний відчуває, зазвичай, тільки біль та страждання.


Звідки походять залежні люди?


Емоційна залежність теж формується за законами природи. Процес формування майбутньої залежності відбувається у часовому відрізку від моменту народження до одного року життя. Якщо у цей період дитина сповна відчувала материнську турботу, безпеку та захист, мала з нею стабільний емоційний зв’язок, то у майбутньому вона не відчуватиме душевної порожнечі і потреби заповнити її шляхом емоційного зв’язку з іншою людиною. Але якщо зв’язок мати-дитина був нестабільний, ушкоджений факторами післяродової депресії та іншими причинами, дитина виросте з дефіцитом уваги, буде постійно потребувати підтримки та турботи.


Навіть, якщо мати потім «повертається», травма покинутості все одно ніде не дівається. У процесі зростання людина може стати «автономною», піти в незалежність, нікого не підпускаючи близько, аби не зазнати моральної шкоди, або все життя знаходитись у пошуку емоційно насичених та безпечних відносин. Як бачите, на жаль, все дуже просто.


Як проявляється емоційна залежність?


Так, у нашому житті є люди, до яких ми прихильні. І навіть, знаходячись на відстані, займаючись кожен своїми справами, ми розуміємо: зв’язок триває, стосунки є, і це абсолютно нормально. А ось у емоційній залежності відстань сприймається як втеча, ігнор, образа. Залежна людина страждає від того, що ми «пішли» з її життя, намагається нагадати про себе повідомленнями, дзвінками. Від цілком пристойного, але частого «Як справи?», до майже щохвилинного надсилання фоток та листівок, таким чином стає для нас все більш «задушливою». І чим більше ми намагатимемось збільшити відстань між собою та тим, хто на нас «запав», тим сильніше залежна людина буде оберігати ці відносини і навіть маніпулювати: «Ти не відповідаєш, а я так хвилююсь!».


Що робити?


Вибратись із залежних відносин важкувато, але можливо. Тут теж усе просто: вони будуть продовжуватись поки ми дозволяємо: реагуємо, відповідаємо. Що ж треба зробити, щоб безболісно припинити обтяжливі стосунки? По-перше, заспокоїтись і зрозуміти: ви не маєте відповідати за іншу людину, за її емоції, почуття та відчуття. По-друге, потрібне чітке розуміння: скільки б уваги не приділялося залежній людині, задовільного результату не буде ніколи, місткість дефіциту уваги нескінченна. Поясніть, що вона вам не байдужа, ви її не покинули, але маєте й інших людей у своєму житті та власні плани. Ви нікому не належите, тільки собі! Не дозволяйте витрачати власний ресурс на вампірські потреби інших.


Тим, хто емоційно залежить від інших людей, можна тільки поспівчувати! Адже залежний спосіб мислення заважає повноцінному життю. Якщо зрозуміли власну залежність, усіма силами намагайтесь її позбутися: прислухайтесь до власних потреб, нікого не контролюйте та не звинувачуйте у власних факапах, візьміть на себе відповідальність за власне життя! Розвивайтесь, цінуйте та любіть себе, не бійтеся боротися за власний комфорт та щастя.


Отже, побудувати здорові, емоційно незалежні стосунки, можливо лише тоді, коли у стосунках зберігається власна свобода та індивідуальність кожного!


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб читати найсвіжіші статті, брати участь в опитуваннях і дізнаватися про актуальні вакансії