Затримка заробітної плати – одне з найпоширеніших порушень у трудових відносинах. Працівники часто не знають, коли саме затримка стає порушенням закону, чи можна відмовитися працювати без оплати та куди звертатися, щоб захистити свої права. Особливо актуальними ці питання залишаються в умовах воєнного стану, коли частина компаній працює нестабільно або змінює умови організації праці.


Разом з експертом розбираємося, які строки виплати зарплати встановлені законом, з якого дня невиплати починається порушення, чи можна використати переписку в месенджерах як доказ затримки зарплати і який порядок дій працівника, якщо роботодавець не виплачує зароблені гроші.


Нагадуємо, якщо у вас є запитання до юристів, які потребують роз’яснень, – надішліть нам його на пошту budni.info@robota.ua і ми спробуємо вам допомогти разом з фахівцями з трудового права.


Олександр Таран


Олександр Таран, адвокат АО «ЮФ «Онопенко та партнери»


Які строки виплати зарплати встановлені законом і з якого моменту починається порушення?


Строки виплати заробітної плати встановлені ст. 114 Кодексу законів про працю України та ст. 24 Закону України «Про оплату праці». Вони визначають, що: зарплата виплачується не рідше двох разів на місяць:


    

  • Перша частина: 16-22 число поточного місяця;
    • 

  • Друга частина: 1-7 число наступного місяця.
    • 



Колективним договором та/або нормативним актом роботодавця може передбачатися лише більша частота виплати заробітної плати.


Якщо день виплати збігається з вихідним або святковим днем, зарплату виплачують напередодні.


Заробітна плата за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше як за 1 робочий день до її початку.


Якщо в день звільнення працівник не працював, зарплата виплачується з другого дня після пред’явлення ним вимоги про розрахунок.


Варто також звернути увагу на те, що положеннями Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» передбачено, що у період дії воєнного стану у разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойові дії, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства.


Порушення строків виплати зарплати


Законом визначено, компенсацію за затримку зарплати можна отримати, якщо виплата затримана на один або більше місяців.


Порушення строку виплати першої частини заробітної плати залежить від дати виплати другої частини попередньої заробітної плати, але у будь-якому випадку починається:


    

  • не пізніше 23 числа поточного місяця – перша частина;
    • 

  • не пізніше 8 числа наступного місяця, за який здійснюється виплата – друга частина.  
    • 



Водночас порушення строку виплати відпускних починається з першого дня відпустки, а у разі, якщо початок відпустки припадає на перший робочий день після вихідного, святкового або неробочого дня – з відповідно першого вихідного, святкового або неробочого дня.


Порушення строку виплати при звільненні – з наступного дня після звільнення, а у разі, якщо в день звільнення працівник не працював – з другого дня після пред’явлення працівником вимоги про розрахунок.


Чи вважається порушенням затримка авансу?


Аванс – це перша частина зарплати за першу половину місяця (15 календарних днів, згідно з листом Міністерства праці від 09.12.2010 №912/13/155-10). Затримка його виплати є порушенням закону.


Чи має працівник право відмовитися виконувати роботу у разі тривалої затримки зарплати?


Закон прямо не передбачає права працівника відмовитися від роботи через затримку зарплати.


Водночас КЗпП передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем, зокрема, у разі:


    

  • систематичного невиконання працівником без поважних причин обов’язків (якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення);
    • 

  • у разі прогулу без поважних причин.
    • 



Тривала невиплата зарплати є поважною причиною, адже своєчасне отримання винагороди за працю – це конституційна гарантія. Тому працівник може відмовитися від виконання роботи до моменту виплати невиплаченої заробітної плати.



Як діяти, якщо частина зарплати виплачувалася неофіційно?


Виплата зарплати «у конверті» – незаконна і ризикована для працівника. У такому разі працівник втрачає частину соціальних гарантій (лікарняні, відпускні, пенсійний стаж), може мати проблеми з кредитною історією та отримати меншу вихідну допомогу при звільненні.


Враховуючи той факт, що часткова виплата заробітної плати «у конверті», вочевидь, є свідомим рішенням роботодавця, домовитися з ним зазвичай складно. Тому доцільніше звертатися до Державної служби з питань праці або Державної податкової служби, які можуть провести перевірку та притягнути роботодавця до відповідальності. У разі ухилення від сплати податків можливе також звернення до правоохоронних органів.


Звернення до суду найчастіше не є ефективним способом захисти свої трудові права, оскільки довести факт неофіційних виплат без документів або інших доказів складно.


Чи можна використовувати переписку в месенджерах як доказ невиплати зарплати?


Так. Повідомлення в месенджерах (Viber, Telegram, електронна пошта тощо) можуть бути електронними доказами в суді, у тому числі в трудових спорах. Але така переписка враховується разом з іншими доказами. Важливо, щоб можна було встановити:


    

  • хто саме вів листування;
    • 

  • зміст повідомлень;
    • 

  • дату та час їх надсилання й отримання.
    • 



Під час воєнного стану сторони трудового договору можуть погодити електронні способи комунікації, а роботодавець самостійно визначає порядок ведення кадрових документів (із збереженням обліку роботи та оплати).


Отже, переписка в месенджерах може бути доказом, якщо дозволяє чітко встановити обставини справи.


Які дії працівника у разі невиплати зарплати?


Звернутися до контролюючих органів:


    

  • Державної служби з питань праці;
    • 

  • Державної податкової служби;
    • 

  • правоохоронних органів (за потреби).
    • 



Вони можуть ініціювати перевірку або розслідування, за результатами яких роботодавця можуть притягнути до відповідальності (адміністративної та/або кримінальної). Часто вже саме звернення до цих органів спонукає роботодавця погасити заборгованість.


Подати позов до суду, якщо перевірки не дали результату


У суді можна вимагати:


    

  • виплату заборгованої зарплати;
    • 

  • компенсацію за затримку виплати.
    • 



Чи є різниця в алгоритмі, якщо зарплату затримують частково або повністю?


Ні, різниці немає.


Незалежно від того, затримують зарплату повністю чи лише частково, алгоритм однаковий. Будь-яка затримка – навіть невеликої суми або на короткий строк – є порушенням прав працівника і підлягає захисту.