З якими кар'єрними труднощами стикаються матері дітей з інвалідністю? Результати дослідження

Елеонора Швець, маркетинг-директорка ГО «Епіпросвіта»

Вибір без вибору: догляд чи робота

В Україні десятки тисяч жінок опиняються перед вибором, якого фактично не повинно існувати: догляд за дитиною з інвалідністю або можливість працювати. Нове дослідження громадських організацій «Епіпросвіта» та «Академія Пізнання» показує, що для більшості цей вибір уже зроблено – і не на їхню користь.

Невидима робота

За оцінками дослідників, близько 160 тисяч жінок в Україні щодня виконують функції, які зазвичай розподіляються між кількома професіями: вони є доглядальницями, координаторками лікування, адвокатками інтересів своєї дитини та водночас основною опорою для родини. При цьому ця робота залишається невидимою для економіки.

Повна зайнятість без вихідних

Догляд за дитиною з інвалідністю часто передбачає понад 40 годин роботи на тиждень. У випадках складних діагнозів – це фактично безперервний процес, що включає нічний догляд. Такий рівень навантаження практично унеможливлює стабільну зайнятість.

Фінансовий тиск і нестача підтримки

Фінансовий тиск посилюється тим, що державна підтримка покриває лише незначну частину реальних витрат – за оцінками, до 20% від потреб у лікуванні, реабілітації та супутніх послугах. У результаті матері змушені постійно шукати додаткові ресурси – від підробітків до допомоги благодійних фондів.

Сам на сам із доглядом

Близько 35% матерів виховують дітей самостійно. Навіть у сім’ях, де є партнер, підтримка часто обмежена: лише половина жінок можуть розраховувати на те, що їх зможуть підмінити у догляді за дитиною.

Соціальна ізоляція та брак відпочинку

Дослідження також вказує на високий рівень соціальної ізоляції. Чверть опитаних не мають до кого звернутися по регулярну допомогу, а майже 70% не отримують навіть кількох годин відпочинку. Для значної частини жінок живе спілкування стає рідкістю: близько третини можуть залишатися без нього тижнями.

Читайте ще: 100+ професій, які можна опанувати з дому: в Україні створили енциклопедію для мам дітей з інвалідністю

Додаткові виклики через війну

Ситуацію додатково ускладнює війна. Серед опитаних 40% мають статус внутрішньо переміщених осіб. Втрата соціальних зв’язків, обмежений доступ до медичних послуг і відсутність роботи створюють додаткові бар’єри, особливо в малих громадах, де транспорт і ринок праці залишаються обмеженими.

Доходи не покривають витрат

Більшість родин, які виховують дітей з інвалідністю, живуть із доходом до 20 тисяч гривень на місяць. Основними джерелами залишаються соціальні виплати, допомога партнерів або нерегулярні підробітки. Водночас витрати на лікування і реабілітацію є постійними та значними, що не дозволяє формувати навіть мінімальну фінансову стабільність.

Психоемоційне виснаження

Окремий блок дослідження стосується психоемоційного стану матерів. Майже половина з них мають ознаки тривожних розладів, близько 40% – симптоми депресії, а понад половина – прояви батьківського вигорання. Особливо тривожним є показник, що близько 15% жінок повідомляють про думки щодо самопошкодження.

Втрата кар’єрних можливостей

Проблема має не лише соціальний, а й економічний вимір. Йдеться про жінок віком 30-45 років – період найвищої професійної активності. Через відсутність системної підтримки вони змушені випадати з ринку праці, втрачаючи можливість реалізувати свій потенціал. Водночас більшість із них готові працювати – за умов гнучкого графіку, часткової зайнятості або віддалено. Однак стикаються з низкою бар’єрів: від нестачі послуг догляду до ризику втрати соціальних виплат і упередженого ставлення роботодавців.

Замкнене коло без системних рішень

Дослідження показує: без комплексних рішень ця ситуація залишатиметься замкненим колом, у якому догляд за дитиною автоматично означає економічну вразливість для матері.

Ознайомитися з дослідженням

Дослідження підготовлено ГО «Епіпросвіта» у співпраці з ГО «Академія Пізнання» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання, в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії», за фінансування Норвегії та Швеції.

Викладені у публікації висновки та інтерпретації є відповідальністю авторського колективу та ГО «Епіпросвіта» і не обов’язково відображають позицію урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.

Читайте ще: Ринок праці без кордонів: велике дослідження міжнародного найму від robota.ua